CMS: європейський ринок M&A угод стає більш орієнтованим на покупця як наслідок COVID-19

share

25 березня 2021 року – Європа знову більше орієнтується на захист інтересів покупців, оскільки сторони трансакцій менш схильні приймати ризики в умовах пандемії COVID-19. У зв’язку з цим, згідно з результатами останнього щорічного дослідження CMS у сфері угод M&A, було встановлено тенденцію до зміни наступних ключових умов: значне підвищення рівня обмеження відповідальності, триваліші строки позовної давності та меншу кількість угод із фіксованою купівельною ціною.

Цей аналіз основних юридичних положень M&A договорів за багаторічний період є найбільш змістовним дослідженням у цій сфері та підготовлений на основі власної бази даних, що включає понад 5 тыс. угод.  

Дослідження показує, що основним рушієм угод як і раніше залишається вихід покупців на новий ринок (45%) – частка таких угод мінімально зменшилася в порівнянні з 2019 роком (46%). Майже третина усіх угод (31%) стосувалася або придбання ноу-хау, або придбання компаній з метою отримання їхніх працівників, в той час як 22% усіх угод стали наслідком рішення придбати бізнес конкурента.

Луїз Воллес, співкерівник практики CMS із корпоративного права/M&A, зазначила: «Зовсім не дивно, що перша половина минулого року була складною для учасників угод, і було багато затримок і переузгодження умов. Але виявилося, що стан ринку M&A угод не такий безнадійний, як багато хто побоювався – зокрема, ми спостерігали стійке відновлення ближче до кінця 2020 року, і багато компаній впевнено адаптували свої процеси до затяжної невизначеності і згодом – перших проявів «нової нормальності».

Стійкість ринків акціонерного капіталу та здатність ринку прямих інвестицій до швидкого відновлення, разом з трильйонами в  резервах, вказують на те, що обсяги угод мають зростати – все це сповняє нас надією щодо подальшої ділової активності в Європі».

Штефан Брунншвайлер, співкерівник практики CMS з корпоративного права/M&A, зазначив: «Окрім обсягів угод, також слід уважно стежити за динамікою виконання їх умов. До 2020 року вважалося, що Європа є більш прихильною до продавців. Цього року ми спостерігаємо набагато більше угод з орієнтацією на захист інтересів покупців, що є аналогічним розподілу ризиків по той бік океану – в США».

Зокрема, можна відзначити наступні прояви загальної тенденції щодо більшої орієнтованості на захист інтересів покупців:

  • Триваліші строки позовної давності – зросло використання строків позовної давності у 24 і більше місяців (23% угод, що на 4% більше, ніж у 2019 році)
  • Підвищення рівня обмеження відповідальності – рівень обмеження відповідальності значно підвищився у 2020 році. Було менше угод, де обмеження було нижче 50% від купівельної ціни, – цей показник знизився з високої позначки у 60% в 2017 році до 49% – і ми побачили більше угод, де обмеження відповідальності було на рівні розміру загальної купівельної ціни
  • Кількість угод із фіксованою купівельною ціною – незначне зменшення кількості угод, що не передбачали коригування купівельної ціни (51% у 2020 році порівняно з 56% у 2019 році, хоча загальна тенденція до зростання зберігається)
  • Положення щодо мінімального (de minimis) та сукупного (basket) розміру відповідальності є нормою на ринку – вони застосовуються в більшості угод (74% і 68% відповідно, порівняно з 73% і 66% у 2019 році)

Серед інших ключових висновків можна виокремити наступне:

  • Стабільне використання механізму страхування відповідальності за виконання гарантій і гарантій відшкодування збитків – популярність такого страхування знизилася в 2020 році на 2% (до 17%), хоча воно, як і раніше, використовувалося майже в половині угод на суму понад 100 млн. євро
  • Поступове зменшення використання механізму коригування купівельної ціни – мало місце невелике зниження використання механізму коригування купівельної ціни в M&A угодах (44% порівняно з 45% в 2019 році), що свідчить про те, що сторони прагнуть до більшої визначеності щодо розміру купівельної ціни на момент підписання трансакційних документів
  • Додаткові виплати продавцям залежно від ефективності придбаних об’єктів залишаються стабільними – незважаючи на очікування більшої кількості подібних виплат внаслідок COVID-19 зміни були незначними, хоча і в 21% угод. Це вище середнього рівня за останнє десятиліття, хоча їх популярність все ще не така висока, як у США

 

Регіональні відмінності

В Європі пандемія COVID-19 змінила баланс сил на користь покупців - аналогічно ситуації в США, де ринок також більше орієнтується на захист інтересів покупців. Однак ринкова практика в Європі в частині використання механізму коригування купівельної ціни в діапазоні 44-45% залишається незмінною протягом останніх трьох років. У цьому плані помітною є відмінність від США, де коригування купівельної ціни зустрічається майже в усіх угодах (95%).

За результатами аналізу також було виявлено помітні відмінності в практиці різних регіонів Європи, зокрема:

  • У Великій Британії механізм коригування купівельної ціни зустрічався в 54% угод, що значно більше ніж у Франції (36%) та країнах Бенілюксу (34%).
  • У країнах Центральної та Південної Європи зустрічалися значно вищі рівні обмеження відповідальності (67% і 76% угод відповідно мали обмеження відповідальності на рівні більше 50% від купівельної ціни) в порівнянні з середньоєвропейським показником у 43%.
  • Частка використання страхування відповідальності за виконання гарантій і гарантій відшкодування збитків залишається низькою у Франції, країнах Бенілюксу та країнах Південної Європи – від 5% до 20%, а також значно знизилася у Великій Британії (з 37% у 2019 році до 27% у 2020 році).
  • Використання механізму фіксованої купівельної ціни значно скоротилося у Великій Британії (30% порівняно з 61% у 2019 році), на противагу іншим європейським країнам.
  • У ЦСЄ спостерігалося значне зростання використання додаткових виплат продавцям за результатами ефективності придбаних об’єктів: 20% угод у порівнянні з 8% в 2019 році – що більше відповідає середньоєвропейському показнику в 21%.
  • Строки позовної давності, що застосовуються до претензій за невиконання гарантій є значно довшими в країнах ЦСЄ, Франції та країнах Південної Європи.
  • У третині (32%) угод арбітраж застосовувався як механізм вирішення спорів. У деяких регіонах (Велика Британія, Франція та країни Бенілюксу) він був менш популярний ніж в інших (ЦСЄ, німецькомовних та південноєвропейських країнах).

 

Для отримання детальнішої інформації: https://cms.law/en/int/publication/cms-european-m-a-study-2021