Можливий вплив механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) на український ринок електричної енергії

З 24 лютого 2022 року Україна мужньо захищається від підступної, неспровокованої та невиправданої збройної агресії. Рішучий опір українського народу показав, що він поділяє ті ж самі цінності, що й європейці, і що в новому геополітичному середовищі український рух до вступу в ЄС буде набагато швидшим, ніж передбачалося раніше. У світлі цих подій 28 лютого 2022 року Україна подала заявку на вступ до ЄС. 11 березня 2022 року під час саміту Європейської Ради, що відбувся у Версальському палаці, було визнано прагнення та європейський вибір України та відзначено, що заявка України на членство була швидко передана до Європейської комісії, яка розпочала її розгляд 21 березня 2022 року. Одним із кроків на шляху до вступу до ЄС є приведення Україною свого законодавства із захисту навколишнього середовища у відповідність до законодавства ЄС, яке є одним з найбільш розвинених щодо боротьби зі зміною клімату.

30 червня 2021 року Парламент і Рада ЄС схвалили в рамках Європейського зеленого курсу Європейський закон про клімат, який встановлює обов’язкову для держав-членів ЄС ціль досягнення кліматичної нейтральності ЄС до 2050 року. Як проміжний крок до кліматичної нейтральності ЄС встановив, що до 2030 року його викиди мають скоротитися щонайменше на 55% порівняно з показниками 1990 року.

Ця амбітна мета вимагає, щоб поточні рівні викидів парникових газів істотно знизилися в наступні десятиліття, і, таким чином, це збільшує витрати, пов’язані з боротьбою із зміною клімату різних галузей економіки, особливо енергоємних. Таке збільшення витрат для різних галузей економіки може призвести до збільшення ризику так званого «витоку вуглецю», що стосується перенесення підприємствами свого виробництва в інші країни з менш суворими обмеженнями на викиди або імпорту в ЄС товарів, які були вироблені в країнах з м’якшою політикою щодо боротьби із зміною клімату. Це навіть може призвести до збільшення викидів вуглецю у всьому світі, що ще більше підірве всі зусилля щодо скорочення викидів парникових газів.

З огляду на це, ЄС прагне запровадити різні механізми, спрямовані на боротьбу з витоками вуглецю, і механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) є одним із них.

Незважаючи на те, що проект Регламенту CBAM був представлений 14 липня 2021 року, він все ще перебуває на розгляді та має пройти загальну законодавчу процедуру в Парламенті та Раді ЄС (очікується, що розгляд розпочнеться у другій половині 2022 року).

CBAM

Що таке CBAM?

CBAM, по суті, встановлює додаткові платежі щодо імпорту товарів із значним вуглецевим слідом, таких як цемент, залізо та сталь, алюміній, добрива та електроенергія (Товари), що відображає додаткові витрати, які несе внутрішня промисловість ЄС у рамках політики боротьби із зміною клімату в ЄС.

CBAM застосовуватиметься до імпорту з усіх країн, що не входять до ЄС, за винятком випадків, коли така країна: (a) впровадила систему торгівлі викидами ЄС (СТВ) або уніфікувала та пов’язала (така система має однакові цілі щодо скорочення викидів парникових газів) свою національну СТВ з європейською СТВ; та (b) ціна, яку сплачує промисловість цієї країни за викиди дорівнює ціні, яку сплачує промисловість ЄС, і промисловість цієї країни не отримала жодного відшкодування у зв'язку з платежами за викиди.

CBAM визначає три типи викидів парникових газів, описані на цьому малюнку 1:

Пов’язані викиди – всі прямі викиди, що утворюються під час виробництва Товарів

Прямі викиди – викиди внаслідок процесів виробництва Товарів, над якими виробник має безпосередній контроль

Непрямі викиди – викиди внаслідок виробництва електричної енергії, опалення та охолодження, яке споживається під час процесів виробництва Товарів

Малюнок 1. Типи викидів за CBAM

Як передбачено в поточній пропозиції щодо Регламенту CBAM, CBAM застосовуватиметься лише до прямих викидів парникових газів, що утворюються під час процесу виробництва Товарів, і не охоплює непрямі викиди (зокрема викиди, необхідні для виробництва електроенергії для виробництва Товарів та похідної продукції, сировиною для якої є Товари). Виробники електроенергії також можуть добровільно вибрати використання пов’язаних викидів замість прямих викидів для розрахунку зборів у рамках CBAM у випадку електроенергії (як описано в пункті 3.3 нижче). Однак до кінця перехідного періоду, що триває протягом 2023–2026 років, Європейська комісія оцінить CBAM і розгляне можливість розширення сфери його застосування на більшу кількість товарів і послуг, в тому числі на похідну продукцію (продукцію, створену з Товарів) і непрямі викиди.

Процедура CBAM

CBAM працюватиме наступним чином (також дивіться Малюнок 2 для короткого опису процедури):

Європейська Компанія, яка має намір імпортувати Товари в ЄС (Імпортер), повинна бути акредитована в компетентному органі (що буде створений після впровадження CBAM) держави-члена ЄС, в якій вона зареєстрована, щоб імпортувати Товари в ЄС.
До 31 травня кожного року кожен імпортер повинен подати до компетентного органу декларацію (декларація CBAM) за попередній рік, у якій, серед іншого, він повинен зазначити загальну кількість кожного виду Товарів, що були імпортовані протягом попереднього календарного року, та загальні пов’язані викиди. Якщо імпортер не може визначити пов’язані викиди, CBAM передбачає застосування системи «значень за замовчуванням» (фактичні значення викидів парникових газів, які будуть розраховані на основі методик та настанов, створених у рамках CBAM). Визначається кількість сертифікатів CBAM, які мають отримати імпортери Товару.
На основі цих декларацій CBAM імпортери повинні будуть щорічно купувати сертифікати CBAM у компетентних органів відповідної держави-члена ЄС, щоб покрити пов’язані викиди їхнього імпорту. Ціна сертифікатів CBAM буде встановлюватися на основі щотижневої середньої ціни квот на вуглець, проданих на аукціоні СТВ ЄС, що функціонує з 2005 року. Слід зазначити, що на відміну від СТВ ЄС (за якою квоти на вуглець можна продати назад до СТВ ЄС), невикористані сертифікати CBAM не можуть бути продані іншим імпортерам, а можуть бути лише здані компетентному органу.
Декларанти зобов’язані здати сертифікати CBAM залежно від кількості пов’язаних викидів у імпортованих Товарах. На декларантів, які не здадуть до 31 травня кожного року певну кількість сертифікатів CBAM, що відповідають пов’язаним викидам у їхніх Товарах, або які нададуть неправдиву інформацію, накладатиметься штраф, еквівалентний потрійній середній ціні минулорічних сертифікатів CBAM, які декларант не здав.

Малюнок 2. Процедура CBAM

Слід зазначити, що CBAM передбачає, що заходи, спрямовані на досягнення скорочення викидів CO2, яких вжито в країнах походження Товару, впливатимуть на кількість сертифікатів CBAM, які має придбати імпортер відповідних Товарів до ЄС. Зокрема, імпортер може вимагати зменшення кількості необхідних сертифікатів CBAM, що відображає ціну на вуглець, сплачену в країні походження Товарів. Однак необхідно надати достатні докази того, що ціна вуглецю була сплачена за відповідні викиди.

Впровадження CBAM

Передбачається, що CBAM поступово набуде чинності у період від 2023 до 2026 року:

Перехідне впровадження: після 1 січня 2023 року імпортери будуть зобов’язані щоквартально звітувати про фактичні пов’язані викиди в імпортованих Товарах, із наданням відомостей про прямі та непрямі викиди, а також будь-яку ціну на вуглець, сплачену за кордоном (тобто не сплачуючи збори CBAM).
Повне впровадження: CBAM почне повноцінно функціонувати в 2026 році. Таким чином, після 1 січня 2026 року імпортери Товарів повинні будуть щорічно декларувати кількість Товару та кількість пов’язаних викидів у загальній кількості Товарів, яку вони імпортували до ЄС у попередньому році, та сплачувати збори CBAM за пов’язані викиди.

ВПЛИВ НА ЕНЕРГЕТИЧНИЙ СЕКТОР УКРАЇНИ

Український експорт електроенергії, який потенційно може бути об’єктом CBAM

Експорт Товарів з України до ЄС, які можуть підпадати під дію CBAM, потенційно становитиме 2,9 млрд. євро. У 2019 році імпорт до ЄС українських Товарів, які можуть підлягати CBAM, склав 6% від усього імпорту Товарів, які можуть підлягати CBAM в ЄС з усього світу (дивіться Малюнок 3 нижче).

Малюнок 3. Частка українських Товарів, які можуть бути об’єктом CBAM, у загальному обсязі Товарів CBAM, які можуть бути об’єктом CBAM, імпортованих в ЄС з усього світу

Електроенергія є серед Товарів, які можуть бути об’єктом CBAM, і загальні обсяги експорту електроенергії у 2020 році (що раніше було можливим лише з Бурштинського острова та окремих генеруючих блоків Добротвірської ТЕС, частин української енергосистеми, які були синхронізовані з ENTSO-E), які можуть бути об’єктом CBAM, становили приблизно 281 млн. євро. Слід зазначити, що з 16 березня 2022 року вся українська енергосистема синхронізована з ENTSO-E, і, таким чином, експорт електроенергії до ЄС, який може бути об’єктом CBAM, може бути значно вищим.

Оскільки розмір зборів CBAM прив’язаний до кількості викидів парникових газів, що утворюються під час виробництва Товарів, CBAM може мати значний вплив на експорт української електроенергії до ЄС через високу вуглецеву інтенсивність (кількість викидів вуглецю, що необхідна для вироблення 1 МВт-год) виробництва електроенергії в Україні, що вдвічі перевищує вуглецеву інтенсивність виробництва електроенергії в ЄС (будь ласка, дивіться Малюнок 4 нижче, де наведено приблизний статус вуглецевої інтенсивності виробництва Товарів в Україні та ЄС).

Малюнок 4. Порівняння інтенсивності викидів вуглецю у виробництві Товарів, які можуть бути об’єктом CBAM

Підстави для звільнення від CBAM, які можуть застосовуватися до України

Загальні підстави звільнення від CBAM

Як договірна сторона Угоди про асоціацію з ЄС та член Енергетичного співтовариства, Україна підтримує процеси декарбонізації, які в кінцевому підсумку мають призвести до прийняття механізмів встановлення платежів на викиди вуглецю, подібних або еквівалентних до СТВ ЄС, або до її участі в СТВ ЄС. У результаті Україна може бути звільнена від CBAM на загальних підставах, якщо вона виконує свої зобов’язання, передбачені Угодою про асоціацію з ЄС та Енергетичним співтовариством.

Окремий порядок звільнення від CBAM стосовно електроенергії

Крім вищезазначених загальних підстав для звільнення українських Товарів від CBAM, існує також спеціальний порядок звільнення від CBAM, який може застосовуватися до електроенергії, якщо дотримані такі умови:

Ринок електроенергії України інтегрований з внутрішнім ринком електроенергії ЄС шляхом з’єднання ринку (market coupling), і не вдалося знайти технічне рішення для застосування CBAM для імпорту електроенергії в ЄС з України;
Неможливо знайти технічне рішення для застосування CBAM до імпорту електроенергії в ЄС;
Україна підготувала та подала на розгляд Європейської комісії дорожню карту, яка містить терміни вжиття заходів щодо впровадження кліматичної нейтральності до 2050 року та демонстрації значного прогресу в узгодженні національного законодавства з законодавством ЄС у сфері боротьби зі зміною клімату, у тому числі щодо тарифів на викиди вуглецю на еквівалентному з ЄС рівні;
Україна завершить впровадження системи торгівлі викидами для електроенергії за ціною, еквівалентною європейській СТВ.

Також зверніть увагу, що Україна може втратити право на звільнення у разі:

якщо Європейська комісія має підстави вважати, що Україна не продемонструвала достатніх успіхів щодо дотримання однієї з перерахованих вище вимог, або якщо Україна вжила заходів, несумісних із цілями, визначеними законодавством ЄС щодо клімату та навколишнього середовища;
якщо Україна зробить кроки, що суперечать її цілям з декарбонізації, наприклад, надання державної підтримки для створення нових генеруючих потужностей, які викидають понад 550 грамів CO2 викопного палива на кВт-год електроенергії.

Крім того, ЄС у будь-якому випадку у 2030 році перегляне будь-які звільнення, надані до 2030 року, таким чином, українська електроенергетика стане об’єктом CBAM, якщо до цього часу вона не відповідатиме загальним підставам для звільнення від CBAM.

Методи розрахунку можливих зборів у рамках CBAM за експорт української електроенергії

Збори CBAM за імпорт електроенергії до ЄС буде розрахована на основі викидів CO2 за одним із двох наступних методів:

Розрахунок на основі стандартних значень прямих викидів CO2, визначених Європейською комісією (Метод 1)

Розрахунок на основі фактичних значень пов’язаних викидів CO2 (Метод 2)

Після впровадження CBAM ЄС визначить середній коефіцієнт викидів CO2 у тоннах CO2 на МВт-год. Середній коефіцієнт викидів CO2 враховуватиме прямі викиди та відображатиме частку викопного палива в сукупності палива, що використовується для виробництва електроенергії в Україні, щодо електроенергії, яку можна експортувати до ЄС.
Середній коефіцієнт викидів CO2, який буде визначений ЄС для експорту електроенергії, ймовірно, буде досить високим через високу частку викопного палива в структурі палива, що використовується для виробництва електроенергії в Україні.
Індивідуальні рівні плати CBAM для енергогенеруючих установок будуть розраховані шляхом множення середнього коефіцієнта викидів CO2 на кількість електроенергії, виробленої такою генеруючою установкою.
Як наслідок, застосування Методу 1, ймовірно, зробить експорт електроенергії з України економічно невигідним, оскільки підвищить ціну на таку електроенергію приблизно в 1,5-2,5 рази. (Розмір збору в рамках CBAM може бути від 23 до 83 євро за МВт-год).

Виробники електроенергії з України можуть також вирішити застосувати для розрахунку зборів у рамках CBAM на основі фактичних значень пов’язаних викидів CO2, за умови виконання таких суворих умов:

a. імпортер електроенергії в ЄС уклав прямий договір купівлі-продажу електричної енергії з українським експортером електроенергії на обсяги виробленої електроенергії, щодо яких застосовувався цей метод розрахунку зборів у рамках CBAM (таким чином, електроенергія, яка буде імпортуватися в ЄС, не може бути куплена на ринку «на добу наперед» або на внутрішньодобовому ринку);

b. генеруюча установка або безпосередньо підключена до системи передачі електроенергії ЄС, або можна продемонструвати, що на момент експорту не було фізичного перевантаження мережі в будь-якій точці мережі між установкою та системою передачі електроенергії ЄС;

c. еквівалентна кількість електроенергії до електроенергії, для якої використовується цей метод, була твердо номінована на виділену потужність з'єднання всіма відповідальними операторами систем передачі на маршруті передачі електроенергії (в Україні, «Укренерго»), країною призначення та, якщо необхідно, кожною третьою країною транзиту та номіновану потужність;

d. відповідність вищезазначеним критеріям засвідчена акредитованим верифікатором.

Якщо вищенаведені умови виконуються, Метод 2 може бути застосований для розрахунку зборів у рамках CBAM.
Як наслідок, українські виробники електроенергії з джерел з низьким рівнем викидів вуглецю, таких як відновлювані джерела енергії та атомна енергетика, не зазнають значних додаткових платежів через CBAM (за винятком витрат, пов’язаних із дотриманням процедурних формальностей CBAM). Таким чином, експорт електроенергії, виробленої такими енергогенеруючими об’єктами, на перший погляд залишається економічно вигідним. Крім того, хоча експорт електроенергії з високоманеврених потужностей з використанням природного газу зазнає впливу від зборів CBAM, експорт електроенергії, виробленої ними, все ще буде економічно вигідним, враховуючи відносну чистоту природного газу як джерела енергії порівняно з вугіллям (таким чином, зменшуючи збори у рамках CBAM до 10-35 євро за 1 МВт-год) і те, що такі потужності використовуються, коли електроенергія користується великим попитом і є дорогою.

ВПЛИВ НА ЕНЕРГЕТИЧНИЙ СЕКТОР УКРАЇНИ

CBAM вплине на експорт української електроенергії до Європи, якщо Україна не дотримається вимоги до одного з двох можливих винятків застосування CBAM (як описано в пункті 3.2 вище).

В той же час у випадку застосування CBAM, експортери електроенергії будуть зобов’язані сплачувати збори в рамках CBAM, і лише якщо збори в рамках CBAM будуть розраховані на основі фактичних значень пов’язаних викидів CO2 (Метод 2 вище), експорт електроенергії з України до ЄС залишиться економічно вигідним. Розрахунок зборів в рамках CBAM за двома методами, описаними в пункті 3.3 вище, вплине на експорт української електроенергії наступним чином:

Спосіб 1. У Методі 1 експорт електроенергії до ЄС може бути економічно невигідним, оскільки збори в рамках CBAM підвищать ціну на електроенергію, що експортується до ЄС, приблизно в 1,5-2,5 рази.
Спосіб 2. Метод 2 створить можливості для експорту української електроенергії, виробленої з джерел з низьким рівнем викидів вуглецю, таких як відновлювані джерела енергії, ядерні та високоманеврені потужності з використанням природного газу.

Можливий вплив механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) на український ринок електричної енергії

Звіт про сталий розвиток EVERLEGAL за 2021 рік