На шляху до вуглецево-нейтральної Європи - інтерв'ю з Комісаркою ЄС з питань енергетики Кадрі Сімсон

share

Переклад інтерв’ю Єврокомісарки з питань енергетики Кадрі Сімсон виданню CEENERGYNEWS. Розмова про те, які результати очікуються від усіх європейських енергетичних стратегій, представлених за останні місяці, та яку роль відіграють альтернативні види палива та відновлювані джерела енергії для збільшення диверсифікації енергоносіїв країн, одночасно зменшуючи їх енергетичну залежність.

Попри спалах пандемії коронавірусу в березні минулого року, зусилля Європейської Комісії щодо досягнення своїх амбіційних кліматичних цілей, викладених у Європейській Зеленій Угоді, продовжувалися повною мірою.

Дійсно, одним з аспектів, виділених пандемією, є те, що коли ця криза закінчиться, кліматичні зміни все ще будуть з нами, і дії, які ми вживаємо зараз, можуть мати наслідки в майбутньому. Зовсім недавно Європейська Комісія представила Стратегію офшорної відновлюваної енергетики, оскільки морська енергетика є однією з технологій, що має найбільший потенціал для розвитку, враховуючи велику кількість та різноманітність морських басейнів в Європейському Союзі та постійно падаючі витрати на нові установки. 

У жовтні Комісія представила ще дві стратегії: перша - щодо зменшення викидів метану, а друга - створення більш енергоефективних будівель. До цього ЄС також оголосив довгоочікувану водневу стратегію щодо того, як трансформувати цей потенціал в реальність шляхом інвестицій, регулювання, створення ринків, досліджень та інновацій.

Починаючи зі стратегії ЄС щодо скорочення викидів метану і стратегії “Хвилі реновації”, пані Сімсон підкреслює, що обидві ініціативи є наріжними каменями на шляху до вуглецево-нейтральної Європи до 2050 року.

"Метанова стратегія окреслює ініціативи щодо зменшення викидів метану в енергетиці, сільському господарстві та відходах, що складають близько 95 відсотків викидів метану, пов'язаних з діяльністю людини", - каже вона. "Після СО2 метан є другим найбільшим фактором, що сприяє зміні клімату, і тому є пріоритетом у досягненні цілей ЄС щодо клімату та чистоти повітря".

Комісарка Сімсон підкреслює, що метан особливо важливий для цілей на 2030 і 2050 роки, оскільки це короткочасний забруднювач клімату (SLCP) тривалість життя якого приблизно одне десятиліття, що набагато менше ніж CO2.

"Це означає, якщо ми вживемо заходів зараз, це суттєво вплине на температурні показники до 2050 року", - продовжує вона. «В енергетичному секторі стратегія передбачає заходи удосконалення вимірювання та звітності про викиди метану, виявлення та усунення витоків, а також співпраці з міжнародними партнерами для координації глобальних дій».

Прогнозується, що викиди метану в ЄС скоротяться на 29 відсотків до 2030 року у порівнянні з 2005 роком, і Європейська Комісія сподівається, що ініціативи в рамках метанової стратегії допоможуть підвищити цей показник щонайменше до 35-37 відсотків відповідно до скорочень, необхідних для досягнення кліматичних цілей.

"Однак, більшість викидів, пов'язаних з паливом, яке споживається в ЄС, викидається за межі наших кордонів, наприклад, через "суперзабрудники", які ми можемо спостерігати з наших супутників", - зазначає пані Сімсон. "Наші міжнародні дії також будуть спрямовані на підтримку скорочення викидів за нашими кордонами".

З іншого боку, Стратегія “Хвиля реновації” дає бій енергетичній неефективності та недостатній підготовці європейських будівель до поточних та майбутніх кліматичних змін. На будівлі припадає 40 % загального споживання енергії в ЄС та 36 % викидів парникових газів від енергетики. За допомогою цієї стратегії Європейська Комісія прагне принаймні подвоїти темпи реконструкції житлових та нежитлових будинків до 2030 року.

"Це означає реконструкцію близько 35 мільйонів будівель", - нагадує пані Сімсон. «Ремонт - це можливість поліпшити становище 34 мільйонів європейців, які не можуть дозволити собі забезпечити належним теплом чи прохолодою свій будинок. Енергоефективні будинки зменшать рахунки за електроенергію, покращать здоров’я, умови життя та допоможуть нашому клімату".

У липні Комісія також прийняла довгоочікувані стратегії інтеграції енергетичної системи та водню з метою трансформації енергетичної системи Європи та досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року. Зокрема, водень може використовуватися як сировина, паливо або енергоносій та накопичувач, а також має багато можливих застосувань у промисловості, транспорті, енергетиці та будівництві. Найголовніше, що при використанні він не виділяє СО2 і майже не забруднює повітря.

"Воднева стратегія, прийнята Європейською Комісією, визначає три етапи розвитку чистої водневої економіки в різних галузях промисловості", - пояснює комісарка Сімсон. “На першому етапі, з 2020 по 2024 рік, ми плануємо декарбонізувати виробництво водню. Встановлення щонайменше 6 ГВт відновлюваних водневих електролізерів в ЄС до 2024 року та вироблення до одного мільйона тонн відновлюваного водню є основними елементами досягнення цієї мети”.

Також пані Сімсон пояснює, що у другій фазі, з 2024 по 2030 рік, водень повинен стати невід’ємною частиною європейської енергетичної системи. Мета - встановити 40 ГВт електролізерів до 2030 року та збільшити видобуток відновлюваного водню до десяти мільйонів тонн. Нарешті, між 2030 і 2050 роками технології відновлюваного водню, як очікується, стануть досить зрілими, щоб стати частиною масштабної декарбонізації кількох галузей нашої економіки.

"Більшість національних енергетичних та кліматичних планів визнають роль водню в енергетичному переході", - підкреслює вона. “Половина планів згадує конкретні цілі, пов’язані з виробництвом відновлюваного або низьковуглецевого водню, для кінцевого використання в промисловості та електрифікованому транспортному секторі. Ілюстрацією цього є плани Греції та Португалії щодо побудови водневої інфраструктури на колишніх ділянках видобутку бурого вугілля”.

Однак водень ще не зовсім “зелений” та все ще дорогий, тому потрібні інші рішення, які є вже доступними, дешевшими і можуть бути використані для важких галузей промисловості (наприклад, важкого транспорту або морського транспорту).

"Як представлено у водневій стратегії, ми зосередимося на збільшенні масштабу використання відновлюваного водню, зменшенні витрат та створенні добре функціонуючого ринку", - говорить пані Сімсон. “Для деяких напрямків використання та секторів альтернатив не так багато. Однак, нам потрібно розглянути всі варіанти, які можуть допомогти нам досягти “чистого нуля”. Біопаливо - форма відновлюваної енергії, що отримується з таких джерел, як деревина, лісові залишки, органічні відходи та сільськогосподарські культури - може бути доступним варіантом як альтернатива водню та традиційному викопному паливу”.

Що стосується диверсифікації енергоносіїв, енергетичний ринок ЄС зараз є більш конкурентоспроможним завдяки численним джерелам та напрямкам, впровадженим протягом останнього десятиліття. Проте багато країн все ще залежать від імпорту, і збільшення частки відновлюваних джерел може допомогти їм розраховувати на енергію, що виробляється на місцях.

"Для досягнення амбітних кліматичних цілей наше енергопостачання має все більше базуватися на відновлюваних джерелах енергії, приблизно до 40 відсотків до 2030 року", - погоджується пані Сімсон. “На щастя, зменшення виробничих витрат на відновлювані джерела енергії було вражаючим протягом останніх років. Вже сьогодні сонячна енергія та наземний вітер є найдешевшою формою електроенергії у кількох частинах Європи, а слідом за ними буде офшорний вітер”.

Щоб стимулювати останнє, Комісія щойно прийняла Стратегію офшорної відновлюваної енергетики.

«Нам потрібно створити ринкову та інвестиційну основу для виробництва електроенергії, газу, тепла та палива, що сприяє використанню відновлюваних джерел», - продовжує Комісарка. «В галузі електроенергетики ми можемо спиратися на нещодавно прийняту нову структуру ринку, яка зробить наш ринок більш гнучким, але також і більш скоординованим. Більші та краще інтегровані ринки забезпечують більші можливості та стабільність цін для інвесторів ".

Разом з тим вона підкреслює, що для допомоги зростанню відновлюваних джерел енергії потрібно більше взаємозв’язків, системи зберігання енергії та розумні мережі.

"Ми також повинні розглядати нашу інфраструктуру більш цілісно в різних секторах", - додає пані Сімсон. «З цією метою ми доопрацьовуємо нашу пропозицію перегляду законодавства щодо трансєвропейських мереж».

Як наступний крок, Комісар підкреслює, Європа повинна повторити успіх у декарбонізації ринків електроенергії також і на ринках газу. Біогаз, нові типи низьковуглецевих газів та відновлюваний водень є перспективними напрямками.

"Після 2030 року водневі технології повинні досягти зрілості та мають бути широко поширеними в ЄС", - підсумовує вона. “Необхідною передумовою цього є наявність енергетичної інфраструктури для зв’язку попиту та пропозиції. У майбутньому водень можна буде транспортувати по трубопроводах, або нових, або модернізованих, але потенційно також вантажівками або кораблями, які використовують термінали СПГ”.

Наприкінці дня ми всі боремося зі зміною клімату та трансформуємо енергетичні системі відповідно до Паризької угоди та Зеленої угоди. Пані Сімсон нагадує, що Комісія беззаперечно підтримує держави-члени ЄС в їхніх зусиллях у збільшенні частки чистої та сталої енергії.