Нові можливості в енергетичному секторі Польщі та їх вплив на Україну

share

Польща відмовляється від вугілля. Люди вже збагнули, що відновлювані джерела енергії і дешевше будувати, і дешевше експлуатувати. Очікується, що вони зроблять дешевшою електричну енергію та сприятимуть тенденції декарбонізації. Попит на зелену енергію зростає, але у Польщі все ще існує набагато вища залежність від викопного палива, ніж в інших європейських країнах. Для протистояння цим викликам Польщі потрібна нова стратегія розвитку.

Політики розуміють потенціал фотоелектричного, офшорного та наземного ринку вітроенергетики для досягнення енергетичного переходу та сприяння відновленню після пандемії. У лютому уряд Польщі прийняв Політику енергетики для Польщі до 2040 року (ПЕП), яка закріплює основу для енергетичного переходу, окреслює цілі для прогресу в енергетичному переході та стає польським внеском у Паризьку угоду та Європейський зелений курс. Як передбачено в ПЕП, на трансформацію енергетики буде виділено 260 мільярдів злотих (приблизно 56 мільярдів євро) з європейських та національних фондів за різними механізмами. Інвестиції залучать приблизно 880 мільярдів польських злотих (приблизно 189 мільярдів євро). Це створює швидкий та ефективний поштовх до розвитку у секторі відновлюваних джерел енергії.

У цій статті ми хотіли б представити короткий огляд розвитку сектору ВДЕ в Польщі, зокрема сонячної енергетики та вітрової як на суші так і в офшорі, з коротким оглядом обов'язкових схем державної підтримки.

Загальний огляд сектору відновлюваних джерел енергії в Польщі

Сектор відновлюваних джерел енергії (надалі – "ВДЕ") переживає бурхливий розвиток у Польщі. На сьогодні двома найпопулярнішими джерелами відновлюваної енергії є наземні вітроелектростанції та фотоелектричні установки (СЕС). За останніми даними, станом на грудень 2020 року протягом року в країні з'явилося майже 500 МВт встановленої вітрової потужності (на 8,3% більше у порівнянні з минулим роком) та аж 2430,8 МВт встановленої фотоелектричної потужності, що є на 159% більше у порівнянні з попереднім роком (Статистична інформації щодо електроенергетики, №12 (324) – грудень 2020 року (Warszawa; Agencja Rynku Energii S.A., 2021), стор. 14). Уряд оголосив про подальший інтенсивний розвиток ВДЕ в обох сферах. Фактором, який може перешкодити розвитку наземної вітроенергетики, є вимога щодо 10-кратної відстані від вітрогенераторів до найближчих житлових будинків чи охоронних зон. Також надходить інформація про активізацію роботи щодо внесення змін до Закону про ВДЕ у зв'язку з відмовою від вимоги щодо 10-кратної відстані для наземних вітроелектростанцій. Очікується, що поправка до зазначеного закону матиме позитивний вплив на інвестиції у сектор ВДЕ. Але водночас дата очікуваного прийняття цієї поправки поки що не відома.

Потужність установок ВДЕ в Польщі [МВт] 

 

cid:image002.png@01D71051.7B2D22F0

December 2019 – грудень 2019
December 2020 – грудень 2020
Dynamics – Динаміка
Hydroelectric – Гідроелектричні установки 
Wind – Вітроелектростанції
Biogas – Біогаз
Biomass – Біомаса
Photovoltaics – Фотоелектричні установки

 

Схема стимулювання на основі аукціону 

Варто сказати, що окрема ВДЕ-установка може використовувати схему стимулювання на основі аукціону, якщо її обрано в рамках так званого "аукціону з продажу електроенергії з ВДЕ-установок" (надалі – "Аукціон"). Відповідно до чинного законодавства аукціони будуть проводитися до 30 червня 2021 року (очікується, що цей строк буде продовжений). Період надання підтримки таким установкам триває максимум 15 років з моменту першого продажу електроенергії, виробленої відповідною установкою (однак, не пізніше 30 червня 2039 року, а у випадку наземних вітроелектростанцій – не пізніше 31 грудня 2040 року). Цей термін може бути додатково скорочений стосовно певних проектів, на які поширюється відповідний аукціон, згідно з розпорядженням Міністра клімату та довкілля. Аукціони проводяться Головою Управління з регулювання енергетики принаймні раз на рік для вибору установок.

Запропонована в рамках аукціону ціна (вказана як чиста вартість) не може перевищувати "референтну ціну", яку уряд встановлює щорічно окремо для кожної технології (у 2020 році для наземних вітроелектростанцій з встановленою потужністю більше 1 МВт вона становила 250 злотих/МВт-год (60 євро), а для фотоелектричних установок із встановленою потужністю понад 1 МВт – 340 злотих/МВт-год (80 євро)).

В одному з аукціонів, проведених у 2020 році, для наземних вітроелектростанцій та фотоелектричних установок з встановленою потужністю понад 1 МВт середньозважена ціна становила 224,24 злотих/МВт-год (53 євро).

Закон Польщі про офшорні вітроелектростанції 

18 лютого 2021 року набув чинності Закон про сприяння виробленню електроенергії офшорними вітроелектростанціями, тобто Закон Польщі про офшорні вітроелектростанції (надалі – "ЗОВ"). ЗОВ забезпечує комплексний регуляторний режим для розвитку та підтримки офшорних вітроелектростанцій (надалі – "ОВ") у виключній економічній зоні Польщі в Балтійському морі.

Основні питання, які регулюються ЗОВ, включають: (i) схему підтримки офшорної енергетики, (ii) регуляторний режим щодо максимальної ціни на електроенергію, (iii) регламент підключення ОВ до енергосистеми, (iv) перезапуск існуючих процедур з видачі дозволів на освоєння морського дна щодо проектів ОВ, (v) планування ланцюга поставок та (vi) прискорені процедури надання дозволів.

ЗОВ передбачає схему підтримки для власників проектів ОВ (бенефіціарів). Підтримка базується на формулі контракту на різницю - це створить право врегулювати негативне сальдо, що виникає внаслідок різниці між середньою ринковою ціною та фіксованою ціною на електричну енергію ("КнР"). У разі позитивного сальдо, бенефіціар буде зобов'язаний повернути надлишок. Бенефіціари матимуть право на субсидію на основі КнР протягом 25 років (починаючи з першого виробництва електроенергії). Субсидія буде обмежена шляхом множення 100 000 годин на встановлену потужність ОВ. Бенефіціари будуть зобов'язані виробляти електроенергію та подавати її в мережу протягом 7 років з дати присудження КнР.

ЗОВ визначає два різні етапи, на яких може бути присуджено КнР. Перший етап (лише для найбільш розвинених проектів) - підтримка, що надається адміністративним рішенням, виданим Президентом Управління регулювання енергетики ("Рішення КнР"), та за умови індивідуального повідомлення Європейської Комісії про державну допомогу. Другий етап  - підтримка, що надається в рамках схеми стимулювання на основі аукціону. У березні 2021 року міністр клімату оприлюднив проект розпорядження про максимальну ціну на електроенергію, вироблену на офшорних вітроелектростанціях в розмірі 319,6 злотих (75 євро) за 1 МВт-год. 

Внесення змін до існуючих процедур отримання дозволу на морське дно - можливість для нових інвесторів

ЗОВ передбачає, що всі процедури видачі дозволів на морське дно щодо ОВ - що тривають на день набрання чинності ЗОВ - будуть припинені, якщо місцезнаходження ОВ не відповідає конкретним місцезнаходженням ОВ, зазначеним у Додатку 2 до ЗОВ, як вказано на карті нижче.

cid:image001.png@01D6FE09.0F90FFD0

Карта - райони, зазначені в додатку 2 до ЗОВ – помаранчевий колір; найбільш розвинені проекти, що мають право на підтримку ОВ на етапі I – зелений колір

На практиці майже всі існуючі процедури будуть припинені, а отже, ділянки, позначені помаранчевим кольором, будуть доступні для нових конкурсів. Це створить можливість для нових інвесторів вийти на польський офшорний ринок.

Великий енергетичний потенціал Балтійського моря, який оцінюється в 80-90 ГВт (залежно від використаної методології), робить його територією з другим за величиною офшорним вітроенергетичним потенціалом в Європі після Північного моря. ЗОВ дозволяє Польщі використовувати цей потенціал, і, таким чином, країна може стати лідером з розвитку офшорної вітроенергетики в Балтійському морі з цільовою встановленою потужністю 28 ГВт в 2050 році, що забезпечило б третину загальної потужності, яку можна побудувати в даному регіоні. Створивши нормативну базу для сектору офшорної вітроенергетики, Польща приєднається до реалізації "Зеленого пакту для Європи", що відкриє інвесторам можливості для отримання додаткового фінансування перетворення енергії.

Підводячи підсумок, у Польщі є багато можливостей. Майже всі основні гравці ринку відкривають свої офіси у Польщі саме з наміром долучитися до офшорної гонки.

Це створює великий потенціал для енергетичних компаній (продаж/установка/обслуговування/використання даних) на наступне десятиліття.

Уроки Польщі та вплив на Україну 

В Україні, як і в Польщі бурхливо розвивається ВДЕ енергетика та ці країни схожі між собою в темпах розвитку. Водночас, Україна обрала шлях стимулювання виробництва електричної енергії з ВДЕ через "зелений" тариф, а Польща одразу обрала використання аукціонів та інших механізмів стимулювання.

Початок аукціонів в Україні постійно відкладається через різні причини, тому перспективи та точні дати початку аукціонів незрозумілі. Приклад Польщі показує, що аукціони, які плануються в Україні є менш ефективні. Польща не використовує такий вид стимулювання як "зелений" тариф, а використовує аукціони більш схожі на аукціони "європейського зразка", коли держава не платить всю вироблену електричну енергію, а лише за  "премію". Це значно зменшує навантаження на державу та допомагає виробникам ВДЕ перейти з абсолютної підтримки держави до часткової підтримки, коли поступово виробники ВДЕ шукають ринки збуту самостійно. Ключем для успішного розвитку "зеленої" енергетики мали б стати ринкові умови, які б діяли для виробників ВДЕ на тих самих засадах, що і для інших виробників електричної енергії.

Для виробників ВДЕ більш зручний формат підтримки у вигляді "зеленого" тарифу, однак у зв'язку зі збільшенням об'ємів виробництва електричної енергії з ВДЕ, ціна на електричну енергію для кінцевого споживача  в Україні зростає. Запровадження аукціонів та контрактів на різницю має зменшити фінансове навантаження для компенсації інвестиції виробникам ВДЕ.

Для України тенденції офшорного вітру є цікавими. Наразі проекти з офшорного вітру знаходяться на стадії ідеї, однак зацікавленість інвесторів зростає. Для реалізації таких проектів в Україні потрібно прийняти нові правила, що дозволятимуть будівництво та обслуговування стаціонарних і плавучих вітрових турбін, будівництво та приєднання ВЕУ до електромереж, прокладку кабелю, а також будівництво морських та берегових підстанцій. Також, мають бути заповнені прогалини у регулюванні використання земельних і підводних ділянок, встановленні сервітуту на ділянки, що знаходяться на прибережних територіях і в межах морського шельфу, визначенні цільового призначення ділянок для офшорних об'єктів, а також врегулюванні процедур видачі дозволів на будівельні роботи як "під", так і "над" водою. Вимагається створити домовленості з сусідніми країнами, з якими Україна ділить Чорне та Азовське моря. Найбільш важливим для розвитку офшорної вітрової генерації в Україні є створення стимулів у вигляді "зеленого" тарифу, ВДЕ аукціонів або інших стимулів. Законодавчих змін в цьому напрямку поки немає.

Кшиштоф Чіхоцкі, партнер юридичної компанії Sołtysiński Kawecki & Szlęzak у Польщі
Анна Щодра, позаштатний радник юридичної компанії Sołtysiński Kawecki & Szlęzak у Польщі
Ярослав Петров, партнер юридичної фірми Астерс в Україні
Олена Січковська-Чорнобиль, юрист юридичної фірми Астерс в Україні