Дмитро Нечипоренко: “Власна економiя енерговитрат бiзнесом - ключовий тренд “постзеленотарифного” періоду в Українi”

share

Карантинне зменшення споживання електроенергії, несистемність влади, адміністративні втручання, економічна розбалансованість в енергетичній сфері, розрахунки ДП «Гарантованого покупця з ВДЕ-виробниками лише на рівні 5-6 %» - причини нинішньої енергетичної кризи, яка «переформатовує» енергетичний сектор і, зокрема, ВДЕ-сегмент, буквально на очах.  Як далі відбуватиметься розвиток цього сегменту, який і досі вважається однією  з найперспективніших глобальних галузей  економіки, якими можуть бути її напрями в Україні? Своїми оцінками ситуації та перспективами ділиться з GetMarket директор з розвитку бізнесу та стратегії Voltage Group Дмитро Нечипоренко.

- Вже зараз чимало учасників ВДЕ-ринку констатують  реальне призупинення розвитку відновлювального сектора за «зеленим тарифом» в Україні. Для прикладу, одна з останніх липневих заяв належить авторитетній Північній Екологічній Фінансовій Корпорації (NEFCO), яка підтвердила загрозу виходу з вітчизняного ринку кількох потужних іноземних інвесторів та  прагнення захищати інвестиційні інтереси в міжнародних судах. У цьому контексті, чи є «зелене» світло для  розвитку українського ВДЕ-сегменту в  «постзеленотарифний період»?

- Ринок відновлюваної енергетики розвивається і буде розвиватися. Це  світовий тренд, який в умовах руйнівних наслідків змін клімату, є незворотнім процесом. За даними останнього звіту Міжнародної Енергетичної Агенції (IEA), навіть не зважаючи на коронавірусну кризу, очікується, що розширення сонячної, вітрової та гідроенергетики глобально збільшить обсяги відновлюваної електроенергії на 5% у 2020 році. При цьому частка відновлюваних джерел енергії у світовому виробництві електроенергії зросла до 28% у 1 кварталі 2020 року в порівнянні з 26% у 1 кварталі 2019 року. Прогрес у сфері світової альтернативної генерації є, хоч він і уповільнився через глобальну економічну кризу, спричинену covid-19.

Якщо говорити про Україну, криза, яка склалася в енергетичній сфері, і у ВДЕ-сегменті, є більш технічною. Думаю, що за рік-два, поступово, змінюючи систему аукціонів, купівлю квот для нової генерації, ринок «оживе» і буде рухатись вперед. Знову-таки  це неминуче для європейської держави, яка разом з іншими  країнами світу офіційно підтримала перехід до сталої безпечної енергетики в умовах кліматичних загроз.

- А як учасники ринку будуть адаптовуватись протягом цього стагнаційного року?

- Сьогодні ринок адекватно реагує на всі турбулентні зміни в енергетичній сфері. В нашій компанії, наприклад, вибудовуються нові стратегії взаємодії із промисловими клієнтами. Вони (а це агрохолдинги, виробничі підприємства, бізнес-центри, АЗС, бізнес в цілому) вже починають усвідомлювати, що «зелена енергетика»  - це не тільки продаж електроенергії за «зеленим тарифом». А це ще бізнес-стабільність, невід’ємна частина безперебійного виробництва та  сталого розвитку компаній завдяки оптимізації енергоспоживання та енерговитрат. Йдеться про вироблення власної електроенергії для потреб свого бізнесу за рахунок встановлення власних комерційних СЕС. Цей напрям зараз в тренді серед EPC-підрядників і має прекрасні перспективи для розвитку.

- В якій мірі це вигідно для підприємств, які вже не розраховують на прибутки від «зеленого тарифу»?

- Проблема значних витрат на електроенергію на підприємствах в Україні, що б’є по їхніх прибутках, нікуди не ділась, і у зв’язку з неминучим здорожченням електроенергії, набирає дедалі більшого масштабу. Враховуючи, що наприкінці червня НКРЕКП ухвалила підняття тарифу на передачу «Укренерго» у 2,1 рази – до 328 грн/МВт-год, що вже автоматично збільшує ціну на електроенергію для промислового споживача, це питання, а точніше, його вирішення, залишиться одним з ключових викликів для сучасного бізнесу.  Адже  в кінцевому рахунку ціна на електроенергію формуватиметься із тарифу на електроенергію  + тарифу на передачу. І при цьому, за  песимістичними прогнозами, ціни на передачу до кінця року можуть зрости ще удвічі від тих, які є на сьогодні.

У цьому контексті встановлення власних СЕС допоможе суттєво економити кошти і на перспективному «виході» взагалі отримувати безкоштовну електроенергію для потреб свого бізнесу. Основний економічний ефект виникатиме з заощаджень коштів, що не були витрачені на придбання електроенергії від енергопостачальної компанії. В схемі реалізації проєкту немає додаткової бюрократичної тяганини та виникнення додаткових «стосунків» з енергопостачальними організаціями. Маю на увазі, що не потрібно отримувати такі документи, як технічні умови на приєднання, чи укладати будь-які додаткові договори. В цілому, за нашими підрахунками, така станція зменшуватиме річне споживання електроенергії на 30-50 %. Окупність при цьому становитиме  від 3,5 до 5років. Яким чином, спитаєте ви?

Вартість проекту залежить від особливостей роботи та електроспоживання кожного підприємства. Для прикладу, вартість реалізації проекту потужністю 108 кВт-пік становить орієнтовно 1,5 млн. гривень (в залежності від вибору виробника обладнання та умов монтажу). При умові (як приклад), що споживач купляє електроенергію від зовнішнього постачальника по 2-му класу вартості електроенергії та послуг розподілу, а також при 100 % споживанні генерованої електроенергії, очікуваний термін повернення інвестицій становить в середньому 4 роки (25 % в рік).
Таким чином, показники економічної ефективності при реалізації таких СЕС будуть цілком співвідносними із продажем електроенергії за "зеленим тарифом". Якщо до всіх етапів реалізації проєкту (від  аналітично-підготовчого до введення в експлуатацію) додати ще не просто технічну допомогу в отриманні кредитних коштів, але і залучення замовників до низки партнерських програм із фінансовими установами для кращого економічного результату, це може стати вигідною інвестицією для промислових об’єктів. З таких останніх «адаптаційних» банківських пропозицій на ринку щодо малих СЕС для бізнесу ми можемо виділити оновлену програму кредитування від АБ «Укргазбанк» - «Доступні кредити 5-7-9%», що спрощують реалізацію подібних проєктів для наших клієнтів.

- У зв’язку з переформатуванням діяльності та більш гнучкої адаптації під потреби ринку що Вам доводиться змінювати на рівні управління компанією і за якими критеріями Ви розумієте, що компанія та її команда розвивається, рухається вперед?

- Дуже багато чого доводиться змінювати. Оскільки ми знаходимося не тільки під впливом пандемії, а ще й кризи енергетичної, ми змушені адекватно змінювати свою бізнес-модель.  Зокрема, ми деталізували та чітко розподілили повноваження між операційним, технічним та адміністративним управлінням. Окремо виділили та «зміцнили» підрозділи, які займаються діючою експлуатацією існуючих сонячних електростанцій, яких ми збудували дуже багато за минулі роки, переглянули та вдосконалили політику безпеки праці... Щодо розвитку…  Якщо компанія робить одне і те саме протягом тривалого часу, це для мене не є розвитком. Це є ростом. Ріст  - це визначення об’єму. А розвиток, це щось нове. Вважаю, що кожен рік ми повинні займати якійсь новий сегмент та робити певні «експерименти». Будь-яка криза дає можливості для цього. Якщо ми здатні це робити, значить команда розвивається. Сподіваюсь, що ситуація буде покращуватися, і ми з нашою бізнес-моделлю і, головне, бажанням розвивати та підтримувати чисту енергію в Україні, зможемо стратегічно розвернутися у ключових регіонах нашої держави «на повну» і відстояти право ВДЕ-сегменту повноцінно розвиватися в Україні на рівні з іншими європейськими державами у світі.