Можливості відновлюваної енергетики в Північній Македонії. Інтерв'ю з партнером CMS Марією Філіповською

share

Північна Македонія має дуже позитивні результати щодо державної стратегії розвитку відновлюваної енергетики. Країна планує досягти 50% частки відновлюваних джерел енергії у виробництві електроенергії до 2024 року і поступово відмовитися від вугілля, в той час як закони і підзаконні акти в галузі енергетики узгоджені з Третім енергетичним пакетом ЄС.

Портал CEENERGYNEWS взяв інтерв'ю у Марії Філіповської, партнера юридичної фірми CMS, на тему рівня розвитку ринку відновлюваних джерел енергії в країні, а також стосовно основних можливостей та ризиків для інвесторів.

Що стосується плану країни щодо досягнення 50% частки відновлюваних джерел у виробництві електроенергії, Марія Філіповська вважає, що це досить амбітний план.

«Остання Стратегія розвитку енергетики Північної Македонії до 2040 року встановлює 3 різні сценарії», – пояснює вона. «Референтний, помірний перехід і «зелений», з яких останній передбачає повну відмову від вугілля до 2040 року. А також 45% частку відновлюваних джерел енергії в загальному споживанні енергії».

Однак, за її словами, Стратегія повинна бути переглянута з урахуванням важливих вихідних даних, умов і принципів: середньорічне зростання ВВП на 3,3%, найнижча вартість всієї енергетичної системи і введення ціни на вуглець для всіх 3 сценаріїв.

«Крім того, Північна Македонія разом з іншими країнами Західних Балкан підписала в 2020 році Софійську декларацію про зелений порядок для Західних Балкан, яку підписали держави задля досягнення мети 2050 року – вуглецево-нейтрального континенту разом з ЄС», – додає вона. 

«Паралельно ми бачимо трохи сумнівну практику: одна з державних енергетичних компаній (Elektrani na Severna Makedonija – ESM) – планує продовжити термін експлуатації ТЕС “РЕК Бітола” і відкрити додаткову вугільну шахту в Жівойно. Це зазначено в Інвестиційному плані ESM на 2018-2022 роки». 

Таким чином, вона буде рада, якщо план, встановлений Стратегією та Софійською декларацією, буде реалізовано.

У даний час, коли справа доходить до відновлюваних джерел енергії, у порівнянні з гідроенергетикою, інвестиції в сонячні та вітрові проєкти не такі великі. Зокрема, згідно зі Стратегією, Північна Македонія має теоретичний потенціал приблизно у 7,3 ГВт ВДЕ. Найбільша частка такого потенціалу припадає на вітер (до 4,9 ГВт), а також сонячні електростанції (до 1,4 ГВт).

«Окремо варто зазначити, що інституційний потенціал країни є складним і може потребувати подальшого поліпшення», – підкреслює пані Філіповська. «Здається, що не вистачає людського потенціалу, включаючи кваліфіковану і досвідчену робочу силу, і державні органи не є винятком. Таким чином, зміцнення потенціалу людських ресурсів здається критично важливою задачею на даному етапі».

Крім того, вона згадує про створення окремого Міністерства енергетики для координації та усунення прогалин в інституційній координації.

«Слід сказати, що в одному із міністерств з питань енергетики в Північній Македонії, Міністерстві навколишнього середовища і фізичного планування, майже всі підсектори в тій чи іншій мірі пов'язані з енергетичним сектором, проте інституційна координація повинна триматися на міцній основі, – вказує вона. «Позитивним кроком у цьому напрямку є формування урядом Північної Македонії в 2018 році координаційної Робочої групи з питань клімату та енергетики, до якої увійдуть представники всіх відповідних органів».

Крім того, вона нагадує, що у кожного виду ВДЕ є фактори, від яких залежить будівництво та виробничі процеси. Наприклад, що стосується будівництва вітрових електростанцій, вибір місця розташування залежить від різних умов, таких як конфігурація місцевості, тип власності на землю (приватна або державна), інфраструктура та доступ до доріг для транспортування, відстань до мереж високого або середнього рівня напруги, тощо.

«Потенціал виходу на конкурентоздатність за вартістю енергії може бути обмежений через недостатню швидкість вітру і важкодоступність місцевості в деяких районах», – продовжує вона. «Крім того, геотермальний потенціал для виробництва електроенергії може бути обмежений через відносно низький геотермальний градієнт в регіоні».

«Однак очевидно, що технологічні досягнення, зниження витрат, а також екологічні обмеження будуть відігравати важливу роль у використанні технічного потенціалу в майбутньому. Ми бачимо, що відповідні інституції вже визначили ці аспекти і працюють над ними». 

Дійсно, правова база у країні виглядає неповною, і необхідно впровадити додаткові закони та підзаконні акти. Як приклад пані Філіповська приводить Закон про енергетику, прийнятий в 2018 році, який транспонував Третій енергетичний пакет ЄС в секторах електроенергії і природного газу, а також Директиву про ВДЕ.

«Доступ до мережі відповідає acquis, включаючи доступ за регульованими тарифами», – говорить вона. «Закон про енергетику дозволяє всім виробникам електроенергії брати участь в оптовому ринку. Домашні господарства і дрібні споживачі можуть вибрати постачальника, в тому числі постачальника універсальної послуги. Проте, потрібні зміни в нормативно-правовій базі для створення організованих енергетичних ринків ще не завершені. Що стосується ринку природного газу, то в Північній Македонії оптовий і роздрібний ринки досить дерегульовані».

Іншим прикладом є Закон про довкілля, який включає статті, що встановлюють загальні зобов'язання і відповідальність щодо кадастрів парникових газів (ПГ) і національний план зі зміни клімату.

«Закон про енергетику підсилює важливість і обов'язки Регулятора», – підкреслює пані Філіповська. «Однак з точки зору досягнень в області електроенергетики Стратегія на 2020-2030 роки визначає, що певні зобов'язання знаходяться на різних рівнях реалізації».

Тому, за її словами, у майбутньому необхідно зробити ще багато кроків. Перш за все, що стосується енергоефективності: враховуючи, що новий Закон про енергоефективність був прийнятий в 2020 році, пані Філіповська нагадує, що перенесення директив ЄС у вторинне законодавство ще не здійснено.

Крім того, Північній Македонії необхідно буде прийняти Закон про боротьбу зі зміною клімату.

«Були виявлені прогалини щодо секторального планування адаптації та сталості, відповідної структури моніторингу, а також вимірюваних показників досягнень як в пом'якшенні наслідків, так і в адаптації», – наголошує Марія Філіповська.

Коли справа доходить до довкілля, ключовим пріоритетом повинно бути виконання Директиви про великі спалювальні установки та Директиви про промислові викиди.

«Північна Македонія також повинна приступити до прийняття Закону про контроль викидів в промисловості, а також до впровадження відповідних вимог Директиви про промислові викиди (з дедлайном до 1 січня 2028 роки для існуючих підприємств)», – продовжує вона.

Крім того, правова база для ВДЕ у транспорті ще не узгоджена з Директивою ЄС, включаючи прийняття критеріїв сталості для біопалива і біорідин.

«Підтримка ВДЕ буде і далі розширюватися відповідно до Директиви 2009/28/EC», – зазначає Марія.

«Директива транспонується з прийняттям Закону про енергетику та відповідних підзаконних актів. Закон Македонії про енергетику містить вимоги для проведення конкурентних торгів щодо отримання “зеленої” надбавки, яка дозволить підтримувати виробників відновлюваної енергії та ринкову інтеграцію ВДЕ».

Також пані Філіповська згадує про юридичні та нормативні зобов'язання, що стосуються завершення розвитку газового сектора.

У минулому році ЄС заявив, що коли мова йде про законодавство в енергетичному секторі, «необхідні значні зусилля». Зокрема, що стосується довкілля, ситуація в Північній Македонії та Сербії вважалася «повністю несумісною із законодавством ЄС».

Марія Філіповська згодна з тим, що Північна Македонія є забрудненою країною, особливо з точки зору забруднення повітря в найбільших містах (перш за все в столиці Скоп'є і Тетово).

«Крім того, нинішнє мислення можна розглядати як несприятливе для довкілля», – додає вона. «Також можливості щодо переробки відходів знаходяться на низькому рівні. Схоже, що в цьому секторі може бути застосовано загальне зауваження для Північної Македонії про дотримання верховенства закону. Нарешті, створення передбачуваних і єдиних процедур допоможе усім (інвесторам, регулюючим органам, міністерствам, експертам тощо).

Ще одна проблема для Північної Македонії – її залежність від електроенергії з інших країн. Пані Філіповська зазначає, що, незважаючи на зниження споживання в останні роки (середньорічні темпи зменшення показника на 3,7%, в основному за рахунок промислового сектора), середня частка імпорту в 2010-2016 роках склала приблизно 30% від загального споживання електроенергії. Це означає, що в порівнянні з країнами регіону Північна Македонія має одну з найвищих часток імпорту електроенергії.

Насамперед важливу роль відіграє використання власного енергетичного потенціалу, в першу чергу за рахунок відновлюваних джерел енергії.

На думку пані Філіповської, необхідна максимальна економія енергії, оскільки вона безпосередньо впливає на скорочення викидів, знижує залежність від імпорту та стимулює внутрішню економіку за рахунок створення місцевих робочих місць.

«У всіх трьох сценаріях Північна Македонія буде використовувати менше ресурсів для задоволення одних і тих самих потреб зі споживання, починаючи з 2020 року, але з різними темпами для кожного сценарію», – говорить вона.

Іншими кроками є поширення цілей з енергоефективності з точки зору економії первинної енергії, скорочення втрат в розподільчих мережах, а також будівництво і підвищення ефективності систем центрального опалення.

«Особлива увага приділяється електроенергії в найбільших секторах кінцевого споживання енергії (включаючи транспорт і промисловість)», – підсумовує Марія.