Подання проти "зелених" тарифів до Конституційного Суду. Що відбувається? Інтерв'ю з Ярославом Чекером

share

 Платформа GetMarket обговорила з Ярославом Чекером, лідером практики енергетики та природних ресурсів Arzinger, процес подання 47 народних депутатів до Конституційного Суду, щодо визнання неконституційними окремих положень законів щодо встановлення “зеленого” тарифу.

- Поясніть коротко, у чому суть цього подання до Конституційного Суду?

- Конституційне подання 47 народних депутатів на чолі з депутатом Дубінським О.А. щодо визнання неконституційними окремих положень законів щодо встановлення "зеленого" тарифу, а саме положень Закону України "Про альтернативні джерела енергії" та Закону України "Про ринок електричної енергії". Зокрема, йдеться про визнання неконституційними положень законодавства щодо встановлення основних критеріїв розрахунку "зеленого" тарифу, які мають застосовуватися НКРЕКП при встановленні "зеленого" тарифу виробникам електроенергії з альтернативних джерел енергії та зобов'язань "Гарантованого покупця" купувати всю відпущену електроенергію за "зеленим" тарифом та здійснювати розрахунок у повному обсязі за куплену електроенергію, тощо.

- Яке відношення має Арцінгер до цього процесу? Які перед вами стоять завдання, і чиї інтереси ви представляєте?

- У зв'язку з конституційним поданням, Асоціації виробників ВДЕ, а саме Європейсько-українське енергетичне агентство, Українська асоціація відновлюваної енергетики та Українська вітроенергетична асоціація прийняли рішення об'єднати зусилля для захисту інтересів своїх учасників  та звернутись до Конституційного Суду України з проханням залучити їх до участі у конституційному провадженні. З метою отримання професійної юридичної підтримки асоціації, до складу яких входять майже 90% виробників ВДЕ країни, оголосили відкритий тендер на пошук єдиного юридичного радника. Серед багатьох поданих заявок від провідних юридичних компаній України, Адвокатське Об'єднання "Арцінгер" отримало перемогу та наразі є юридичним радником згаданих організацій для здійснення юридичного супроводу участі асоціацій у конституційному провадженні.

- На якому етапі зараз процес? І на скільки, на вашу думку, він може розтягнутися у часі?

- Наразі хід конституційного провадження відбувався за наступними кроками:

20.07.2020 конституційне подання було розподілено на суддю-доповідача

На початку вересня асоціаціями були подані клопотання про залучення їх в якості залучених учасників до конституційного провадження та про розгляд такого конституційного подання в порядку усного провадження.

08.09.2020 р. ухвалою колегії суддів КСУ вирішено розглядати справу за конституційним поданням у письмовому провадженні.

На початку жовтня асоціаціями було подано клопотання з проханням винести окремі питання  в письмовому провадженні на обговорення в порядку усного провадження.

Що ж до строків розгляду, то відповідно до статті 75 Закону України "Про Конституційний Суд України", загальний строк конституційного провадження не повинен перевищувати шести місяців. Проте, наразі важко спрогнозувати чіткі строки, адже справа складна та потребує детального вивчення всіх аспектів.

- Депутати аргументують неконституційність законодавства про зелені тарифи тим, що Верховна Рада вийшла за рамки своїх повноважень, закріплюючи їх на рівні законів. Мовляв, цінова і тарифна політика - сфера повноважень Кабміну. У поданні приводяться приклади інших схожих подань у КС, які були задоволені. Як ви оцінюєте ці аргументи, та як плануєте відповідати на них?

- Ми не погоджуємось із вказаними аргументами оскільки:

Слід чітко розрізняти межі повноважень Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Так, до повноважень ВРУ належить визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.

Крім того, згідно зі ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги в Україні, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави. Суспільні відносини в сфері виробництва, застосування, функціонування альтернативних джерел енергії є питаннями екологічної та економічної безпеки країни, вирішення яких необхідне для підтримки екологічної рівноваги на всій території України, що і є однією з найважливіших функцій Української держави. Саме на ВРУ як на єдиний законодавчий, загальнонаціональний представницький орган покладається здійснення такої функції.

Також, слід зазначити, що стратегія держави щодо встановлення та зміни цін, є однією із складових частин внутрішньої економічної і соціальної політики держави, про це неодноразово наголошував Конституційний Суду України у своїх рішеннях. (рішення КСУ від 02.03.1999 року №2-рп/1999 року, рішення КСУ від 15.04.2004 №10-рп/2004).

З аналізу Закону України «Про альтернативні джерела енергії» виходить, що Законом встановлюється не розмір "зеленого" тарифу, а виключно основні критерії розрахунку "зеленого" тарифу, які мають застосовуватися НКРЕКП при встановленні "зеленого" тарифу виробникам електроенергії з альтернативних джерел енергії.

Встановлення ж розміру "зеленого" тарифу віднесено Законом до ​​дискреційних повноважень НКРЕКП, адже саме вона уповноважена законом приймати рішення про надання або ненадання "зеленого" тарифу конкретного виробника, а також надбавки за використання українських компонентів і інші повноваження.

Отже, Верховна Рада України приймаючи основні критерії розрахунку "зеленого" тарифу діяла в межах своїх конституційних повноважень та жодним чином не переймала повноваження інших органів держави.

- Ще одна частина подання говорить про те, що "встановлення на законодавчому рівні економічно необґрунтованих та надвисоких розмірів зеленого тарифу не відповідає вимозі Конституції щодо прагнення держави до збалансованості державного бюджету”. Як пояснити цей аргумент? Адже зелені тарифи фінансуються не з бюджету, а за рахунок учасників енергоринку.

- Так, Конституцією України насправді закріплений принцип збалансованості бюджету України.

Як розтлумачив цю норму Конституційний Суд у своєму рішенні № 26-рп/2008 від 27.11.2008 р, "при визначенні законом про Державний бюджет України доходів і видатків та прийнятті законів, інших нормативно-правових актів, які можуть вплинути на доходну і видаткову частини бюджету, держава має дотримуватися рівномірного співвідношення між ними та її обов'язок на засадах справедливого, неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами, територіальними громадами враховувати загальносуспільні потреби, необхідність забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя".

Слід зазначити, що "зелений" тариф сплачується Гарантованим покупцем виробникам ВДЕ за рахунок коштів, отриманих від продажу електроенергії на ринку, а також з коштів отриманих від Укренерго в рамках сплати послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. 

Тобто,  "зелений" тариф не фінансується з Державного бюджету України, а відтак жодним чином не впливає на збалансованість державного бюджету.

Відтак, можна стверджувати, що в даному питанні заявники певно не до кінця розібрались у механізмах встановлення "зеленого" тарифу, а також джерелах з яких такий тариф сплачується, перш ніж вказувати такий аргумент у конституційному поданні.

- Тиск на галузь відбувається ще з минулого року: неплатежі за зеленим тарифом, ретроспективні зниження, спроби затягування і зриву медіації з Енероспівтовариством. На вашу думку, подання - це частина чиєїсь стратегії?

- Розпочати можна ще з серпня 2019 року, коли інтернет-портал "Цензор.нет" опублікував інтерв'ю з одним з провідних бізнесменів України, зокрема і щодо питань "зеленого" тарифу. Ще тоді повідомлялося, що він налаштований на імовірне конституційне оскарження "зеленого" тарифу та загалом законності підтримки державою виробництва енергії саме з ВДЕ.

Також, про існування готового подання до Конституційного суду від народних депутатів щодо визнання неконституційними окремих положень законодавчих актів, в яких йдеться про "зелений" тариф, зокрема, окремих положень Закону України "Про альтернативні джерела енергії" та "Про ринок електричної енергії" громадськості стало відомо ще з грудня 2019 року. Так, багато новинних інтернет-порталів (таких як Економічна правда, Ліга.Новини, тощо) 27 грудня замайоріли новиною щодо готовності такого подання від депутатів щодо неконституційності окремих законодавчих положень, а також економічній необґрунтованості існування "зеленого" тарифу загалом.

Тому, так, можна припустити, що конституційне подання може бути стратегією певної фінансово-промислової групи.

Загалом, за останній рік в сфері енергетики, а особливо альтернативної, сталося чимало подій, що викликають безліч дискусій та непорозумінь, як зі сторони бізнесу, так і зі сторони влади. Велика зацікавленість ринком альтернативної енергетики зі сторони інвесторів та можливість вскочити в "останній вагон" для отримання "зеленого" тарифу без аукціонів призвели до того, що частка виробників електроенергії з ВДЕ (відновлювальних джерел електроенергії) збільшилась. При цьому, на державному рівні розрахунки за електричну енергію за "зеленим" тарифом не забезпечувалися належним чином, що призвело до виникнення дефіциту в Гарантованого покупця.

Всі ці непорозуміння та суперечки вилилися в те, що ситуація з кожним місяцем погіршувалася, так борг зростав і 10 червня 2020 року між двома асоціаціями виробників ВДЕ, КМУ (Кабінетом міністрів України), НКРЕКП (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), Комітетом ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг та Центром вирішення спорів Секретаріату Енергетичного Співтовариства було підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики в Україні. В подальшому, КМУ 19 червня 2020 року подав на розгляд до ВРУ (Верховної Ради України) Законопроект (проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії № 3658), який було прийнято в другому читанні та в цілому 21 липня 2020 року.

Окрім того, невирішеним лишається питання компенсації за команди ОСП (Укренерго) на зменшення навантаження.

Проте, маємо розуміти, що проблеми мають різну правову природу, як от зниження "зеленого" тарифу як вимушений крок з боку та пошук певного компромісу з виробниками електроенергії з ВДЕ, та на противагу існуванню конституційного подання, що було зініційовано депутатами з метою знищення розвитку галузі ВДЕ в Україні.

- Припустімо, що КС таки визнає систему зелених тарифів в Україні неконституційною. Хто, як і скільки виграє від цього в Україні?

- На нашу думку про виграш когось в цій ситуації не можу бути й мови, оскільки визнання неконституційними положень законів щодо "зеленого" тарифу призведе до:

  • порушення гарантій держави наданих інвесторам, та як наслідок може призвести до численних судових позовів та арбітражів проти України, що призведуть до збільшення видатків державного бюджету;
  • економічної нежиттєздатності проєктів та банкрутства інвесторів відновлюваної енергетики, що може трактуватися як порушення права приватної власності та недоторканості інвестицій (регуляторна конфіскація) без належної компенсації;
  • зменшення податкових надходжень державного бюджету (протягом 2020 року виробники ВДЕ сплатили до державного бюджету близько 20 млрд. грн. податків);
  • втрати Україною іміджу інвестиційно-привабливої країни та надійного партнера інвесторів.
  • не призведе автоматично до зменшення тарифу на передачу електроенергії
  • негативного впливу не тільки безпосередньо на виробників електроенергії з ВДЕ, а й на суміжні галузі, зокрема, виробників обладнання для об'єктів відновлювальної енергетики, банківські та фінансові установи, які надавали позикове фінансування виробникам енергії з відновлювальних джерел для будівництва електричних станцій (кредитори), зокрема, але не виключно такі як Європейський банк реконструкції та розвитку, NEFCO, WB, IFC, тощо.
  • втрати численних робочих місць працівників, задіяних на підприємствах енергетичної галузі, що виробляють енергію з альтернативних джерел.

 

- Якої реакції слід очікувати від інвесторів у ВДЕ та кредиторів у період, коли буде тривати розгляд подання?

- Щодо інвесторів можна передбачити припинення інвестиційної активності, оскільки існує правова невизначеність щодо можливого розвитку подій та відповідно наслідків для інвесторів. Наразі в такому стані інвестиції в Україну з точки зору інвесторів є високо ризиковими.

В свою чергу, кредитори не зможуть видавати кредити, бо так само правова невизначеність  напряму впливатиме на здатність повернення отриманих кредитів.

- Як ви оцінюєте ваші шанси на успіх? Тобто, на те, що подання до КС буде відхилене.

- Наразі ми готові відстоювати позицію асоціацій як представників ринку та зі свого боку будемо всебічно сприяти Конституційному Суду в розгляді конституційного подання та допомагати в забезпеченні додатковою інформацією задля всебічного, об'єктивно і повного розгляду подання та, врешті, отримання позитивного рішення для розвитку галузі ВДЕ.