Спори, пов'язані з реалізацією біогазових проектів: відповідальність підрядника

share

У процесі реалізації біогазових проектів між замовником та підрядником часто виникають суперечки щодо їх договірних зобов'язань. В той час, як основні претензії підрядника стосуються вчасної та повної оплати їх послуг за договором, у замовника перелік претензій значно більший. 

Коли підприємство вирішує побудувати біогазовий завод, зазвичай, ідеальний сценарій виглядає так:


Замовник хоче отримати високотехнологічний завод певної потужності, який відповідає його потребам і можливостям у передбачені договором строки та встановленої вартості. Однак на практиці , під час реалізації біогазових проектів, замовник часто стикається з рядом складнощів та, на перший погляд, непередбачуваних проблем, які потім можуть перерости у спір. Деякі спори звичайно можливо вирішити шляхом переговорів, але більшість передається на вирішення до суду або арбітражу. 

Замовник, який незадоволений якістю послуг, наданих підрядником, та отриманим результатом обґрунтовано має вимагати захисту своїх інтересів. Як правило, суть позовів замовника до підрядника щодо реалізації проекту біогазового заводу стосується строків виконання контракту та якості реалізації проекту (проектування та продуктивності заводу).

Спори щодо строків реалізації проекту

Кожен договір про проектування та реалізацію біогазового комплексу має містити чіткі строки виконання робіт: кінцеву дату виконання договору та проміжні дати для кожного етапу (проектування, будівництво, підготовку та навчання персоналу, біологічний запуск та введення в експлуатацію). Будь-які затримки у проектуванні, будівництві та введенні в експлуатацію несуть за собою великі збитки для замовника. 

У разі затримки строків виконання або невиконання підрядником своїх зобов'язань за договором замовник матиме право вимагати від підрядника відшкодування зазнаних збитків. Однак, постає питання, які саме збитки, завдані затримкою виконання робіт підрядником, підлягатимуть відшкодуванню, та як визначити їх розмір.

Як правило, на початкових стадіях, таких як проектування, розробка супровідної документації, будівництво, замовник не несе явних збитків: вони є незначними або їх розмір неможливо чітко встановити. В такому випадку, замовник має право на штрафні санкції у розмірі, передбаченому договором, або відповідно до положень права, що застосовується до договору. Такі санкції нараховуються за кожен день прострочення від дня запланованого виконання робіт до дня їх фактичного виконання. Однак, варто зауважити, що вкрай рідко підрядник погоджується компенсувати замовнику будь-які затримки під час реалізації проекту. Тому більшість договорів підряду містять застереження щодо виключення відповідальності підрядника у разі, якщо затримка у виконанні робіт виникла не з його вини. В такому випадку, у разі подання замовником позову, саме підрядник має довести відсутність своєї вини у разі недотримання строків виконання робіт за договором. При цьому, існує ймовірність, що підрядник може заявити зустрічний позов до замовника щодо подовження дії договору на час вимушеної затримки та вимагати виключення його відповідальності за наслідки такої затримки.

Спори щодо якості реалізації проекту

Основним завданням підрядника за договором про проектування та спорудження біогазового комплексу є належним чином функціонуючий біогазовий завод, який відповідає потребам та можливостям замовника. Однак, адекватно оцінити якість виконання робіт підрядника замовник в повній мірі може лише після його введення в експлуатацію. Навряд чи замовник володіє достатніми технічними знаннями, щоб виявити дефекти проекту біогазового заводу ще на етапі його проектування.

Недоліки проекту біогазового заводу

У випадку, якщо підрядник допустив помилку у проектуванні біогазового заводу, замовник, як правило, може стикнутися з рядом проблем. Наприклад, під час будівництва або введення заводу в експлуатацію буде виявлено помилки або прорахунки підрядника при проектуванні біогазового заводу, а саме: конструкторські помилки, які унеможливлюють функціонування біогазового заводу в цілому або окремих його елементів; неналежний вибір обладнання, яке не відповідає технології, або не призначене для роботи за певних кліматичних умов, або з певними видами субстратів, тощо. У разі виявлення таких недоліків, замовнику необхідно буде замінити чи модифікувати частину обладнання біогазового заводу, що потягне за собою додаткові витрати, які не були передбачені договором, та, як результат, класифікуються як прямі збитки замовника і мають бути відшкодовані підрядником. 

Звичайно, замовник може вимагати від підрядника виправити такий недолік проекту за власний кошт, але як показує практика, підрядники не визнають своїх помилок при проектуванні біогазових заводів, пояснюючи наявні дефекти нечітким або неналежно прописаним технічним завданням. Однак при вирішенні спорів, що виникають з дефектів обладнання, суд, як правило, стає на сторону замовника, оскільки на підрядникові лежить відповідальність за проектування біогазового заводу, який має функціонувати і виробляти біогаз.

Неналежний авторський нагляд 

Договір підряду з проектування біогазового заводу, крім іншого, передбачає авторський контроль будівництва, оскільки інжинірингові компанії, як правило, не постачають обладнання для заводу та не надають будівельних послуг. Відповідальне ставлення підрядника до авторського нагляду за будівництвом біогазового заводу має важливе значення для його майбутнього функціонування. Наприклад, недотримання вимог щодо герметичності метантенків призведе до неможливості повноцінного бродіння та виробництва метану.

Таким чином, якщо договором передбачено обов'язок підрядника здійснювати авторський контроль за будівництвом, він може нести відповідальність за можливі негативні наслідки та, відповідно, збитки замовника. Однак, у випадку виникнення спору замовнику, зазвичай, може бути складно довести вину підрядника у збитках, які виникли в результаті недбалого ставлення підрядника. В такому випадку, якщо підрядник не приділяє належної уваги процесу спорудження біогазового заводу, не з'являється на будівельному майданчику, не приймає участі у відборі субпідрядників-постачальників обладнання, замовнику слід детально документувати це та направляти відповідні повідомлення-претензії підряднику, що як наслідок, може бути потім використано для встановлення факту недбалого авторського нагляду при вирішенні спору.

Біологічний запуск та введення в експлуатацію

Проектуючи біогазовий завод, підрядник бере на себе також зобов'язання щодо його біологічного запуску та введення в експлуатацію. Введення біогазового заводу в експлуатацію можливе після проведення тестування обладнання, встановлення його безперебійної роботи та стабільного вироблення метану відповідної якості та кількості, встановленими договором та у проектній документації. 

Наявна практика вирішення спорів з підрядниками біогазових заводів показує, що предметом таких спорів найчастіше виявляється невідповідність роботи біогазового заводу вимогам замовника та показникам, вказаним у договорі, а також невдалий або надто довгий біологічний запуск заводу.

Найбільша кількість проблем виникає ще на стадії біологічного запуску заводу: біологічний запуск не відбувається взагалі або потребує значно більшого часу, ніж було передбачено договором. При цьому, за кожен день затримки замовник несе додаткові витрати на забезпечення проведення біологічного запуску. Всі ці витрати не були передбачені ні договором, ні бюджетом замовника. В результаті вартість проекту для замовника зростає, а отримання потенційного доходу відкладається на невизначений термін. 

Вдалий біологічний запуск біогазового заводу є чи не найвирішальнішим для повного виконання зобов'язань за договором підряду: навряд чи замовник очікує в результаті отримати непрацюючий завод. Якщо виявиться, що біогазовий завод не може працювати на показниках, визначених договором, замовник може вимагати від підрядника виплати штрафних санкцій, якщо такі передбачені в договорі. Крім того, замовник має право вимагати від підрядника компенсації прямих збитків, яких він зазнав внаслідок неналежного виконання підрядником зобов'язань з біологічного запуску біогазового заводу. До таких прямих збитків можуть бути включені додаткові витрати, пов'язані з невдалим біологічним запуском заводу (вартість субстрату, електроенергії, палива, транспортні витрати, оплата праці працівників, та ін.), витрати на доопрацювання обладнання заводу (заміна або додаткове встановлення частин обладнання), витрати на ремонт обладнання у разі виникнення поломки.

Як показує практика, підрядники не визнають своїх помилок під час проектування та біологічного запуску біогазових комплексів. З метою уникнення відповідальності підрядники звинувачують замовника у надані неякісного субстрату або неналежному виконанні зобов'язань з підготовки заводу до біологічного запуску. В такому випадку для встановлення вини підрядника у невдалому біологічному запуску біогазового заводу в процесі вирішення спору у суді або арбітражі може знадобитися проведення незалежної технічної експертизи процедури біологічного запуску.

Крім безпосередніх прямих збитків, які замовник може зазнати внаслідок неналежного виконання підрядником біологічного запуску біогазового заводу, замовник також несе збитки у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди) за продаж тепло- і електроенергії, яку він сподівався отримати внаслідок діяльності заводу. Таку упущену вигоду замовник також може заявити до компенсації у випадку передачі спору на вирішення арбітражу. При цьому, варто зазначити, що позови про відшкодування упущеної вигоди є доволі складними у доказуванні: замовник має надати докази того, що він був позбавлений можливості отримати очікуваний дохід з вини підрядника; така упущена вигода має бути передбачуваною; замовник має надати розрахунок такої втраченої вигоди. Проте, незважаючи на наявні складнощі, у разі задоволення вимог замовника про компенсацію упущеної вигоди, розмір такого відшкодування може сягати загальної вартості договору підряду.

Як мінімізувати свої ризики

Для того, щоб мати змогу вимагати від підрядника відшкодування понесених збитків, замовнику необхідно убезпечити себе ще на стадії узгодження умов майбутнього договору підряду. Як правило, підрядники намагаються виключити будь-яку свою відповідальність за потенційні збитки замовника, обмежуючись мінімальними сумами за прострочення виконання зобов'язання. Щоб замовник не наполягав на додаткових гарантіях і не відтерміновував підписання договору, підрядники часто можуть суттєво знижувати ціну договору. Замовник може не усвідомлювати, які проблеми в майбутньому може нести ця примарна вигода.

Тому при укладенні договору підряду на реалізацію біогазового заводу слід звернути увагу на те, які саме гарантії надає підрядник щодо виконання своїх зобов'язань. Зокрема, мають бути чітко прописані штрафні санкції для кожного етапу виконання договору та умови відшкодування можливих збитків замовника. Також слід приділити особливу увагу деталізації критеріїв якості надання послуг, тобто, який результат замовник має отримати по завершенні кожного етапу договору. 

Корисним також є дізнатися, чи наявне у підрядника страхування професійної діяльності і вказати розмір та умови такого страхування в договорі. Зазвичай наявність страховки професійної діяльності значною мірою полегшує вирішення майбутніх спорів та виконання стягнення за арбітражним рішенням.

Якщо ви приділили достатньо уваги визначенню меж відповідальності підрядника при укладенні договору на реалізацію проекту біогазового комплексу, ви зможете ефективно захистити свої інтереси у разі виникнення спору.