Український “сонячний” бізнес у 2020 році: per aspera ad astra

share

Сонячна енергетика - найбільш динамічний сектор не тільки галузі, а і всієї економіки країни. Трохи більше 70% всіх відновлюваних потужностей на кінець 2020 року - це сонячні станції. За оцінками експертів, інвестиції в зелену енергетику України склали близько 5,7 млрд Євро власних чи запозичених коштів. Але 2020 рік учасниками ринку визнається кризовим та негативним з точки зору розвитку не тільки зеленої енергетики, а й економіки взагалі.

За декілька років в Україні виникли та розвинулися сотні підприємств, що надають послуги чи займаються будівництвом сонячних станцій. GetMarket дізнався, як вони пережили цей рік, та яке майбутнє малюють собі та усій енергетичній галузі. Ми дякуємо компаніям IKNET, EDS, Unisolar, Voltage Group, US Solar, KNESS Group та Helios Strategia за щирі та цікаві розмови.

За оцінками нашого опитування, у 2020 році об'єм замовлень на будівництво сонячних станцій та супутні послуги у середньому скоротився на 80 відсотків. Схожі цифри можна отримати з даних Держенергоефективності. Якщо у 2019 році в Україні встановили трохи більше 3500 МВт комерційних СЕС, то за оцінками Агентства у 2020 році цей показник складає 1200 МВт. Тобто, зменшення на 66 відсотків. Відповідно знизилися і інвестиції у сонячну енергетику.

Очевидно, що такий розвиток подій не може не вплинути на компанії, яким доводиться адаптуватися до нових умов ведення бізнесу. У залежності від того, як сильно окрема компанія спеціалізується саме на цьому секторі, різке падіння об'ємів замовлень може взагалі "потопити" бізнес.

Все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими

Усі компанії зазначають, що на них пандемія вплинула не так сильно, як зміни у законодавчому полі, політичні рішення держави, та тиск на галузь, що їх супроводжував. Невиплати за зеленим тарифом діючим станціям спричинили те, що більшість інвесторів поставили на паузу і нові проекти.

Що стосується пандемії, то основні заходи для захисту та підтримання персоналу стосувалися роботи в офісах та на виробництвах: перехід на віддалений режим роботи, постачання масками та антисептиками, безкоштовне тестування працівників, самоізоляція після виїздів на об'єкти. Зі слів компаній, карантин не значно вплинув на строки поставки обладнання та темпи будівництва ще "живих" проектів.

У деяких аспектах, ці вимушені зміни примусили компанії шукати способи працювати ефективніше, та шукати нові інструменти для цього.

Ups and downs

Компанії відзначають, що замовлення знизилися практично на всі послуги, з деякими винятками. Найбільше "провалилося"                                                                                                                                                                будівництво та проектування середніх та великих сонячних станцій. Якраз той сектор, де раніше була найвища активність. Водночас впали і об'єми поставок обладнання для цих проектів.

Сегменти, де спостерігалося деяке підвищення активності - це невеликі проекти для власного споживання підприємствами, сервісне обслуговування та моніторинг станцій, прогнозування генерації СЕС. У деякій мірі зберігся попит на наземні СЕС до 1 МВт, адже згідно із законом 810-ІХ, їм залишили право отримувати "зелений" тариф.

Цікаво, що декілька великих іноземних інвесторів активізували в Україні сегмент таких послуг як технічний аудит діючих сонячних станцій.

Мислячи стратегічно

Загалом, довгострокова стратегія компаній, що працюють у галузі ВДЕ, не змінилася. Більшість гравців очікували зниження темпів росту. Але у нових умовах довелося адаптуватися, змінити тактику, та прискорити втілення змін.

Компанії, що змогли диверсифікувати свій бізнес до настання кризи, розширити перелік послуг та географію роботи, легше переносять кризу, ніж їх більш вузько спеціалізовані колеги.

Так, зі зниженням "зелених" тарифів для виробників сонячної енергії більш актуальною стала оптимізація роботи СЕС. Тому послуги на технічний аудит, інспектування дронами, моніторинг, диспетчеризацію почали набувати популярності. Введення відповідальності за небаланси відкриває ринок послуг з прогнозування генерації СЕС.

Компанії почали звертати більше уваги на замовлення, які до цього могли дозволити собі ігнорувати: участь у тендерах обленерго з модернізації енергомереж, невеликі проекти до 1 МВт, техніко-економічні обгрунтування (feasibility studies).

Підприємства з виробництва обладнання (а таких в Україні доволі багато), перейшли до виготовлення будівельних конструкцій, високовольтного обладнання для промислових об'єктів, тощо.

Фірми починають напрацьовувати компетенцію та пропозиції у сфері систем зберігання енергії, хоча ця галузь в Україні ще не сформувалася.

Компанії, що планували або вже вийшли на іноземні енергетичні ринки, активізували там свою активність. Це цілком природна реакція на негативні тренди на українському ринку. Особливо це стосується виробників обладнання, адже ринки більшості європейських країн є доволі насиченими з точки зору пропозиції послуг ЕРС, девелопменту та проектування.

З надією - у майбутнє

"Сонячні" компанії все ж не втрачають віри в український ринок ВДЕ. Усі сходяться на тому, що розвиток чистої енергетики невідворотний. І що Україні потрібно створювати умови, за яких цей сектор буде рости якнайшвидше. Розвиток чистої енергетики напряму залежить не від волі держави, а від економічного рівня країни. Саме розвиток економіки, створення нових підприємств, ріст попиту на електроенергію та збільшення доходів визначатимуть темпи розвитку галузі. Vice versa, економічна стагнація не дасть чистій енергетиці розвиватися, незалежно від потуг держави.

Компанії бачать перспективними такі напрямки, як системи накопичення енергії, гібридні проекти "сонце + energy storage", проекти для власного споживання підприємствами.

Разом з тим, українська енергомережа потребує масштабної модернізації, тому виробництво обладнання, будівництво нових ЛЕП і підстанцій та створення електромобільної інфраструктури набуватиме популярності.

Повноцінне включення екологічної складової у вартість товарів та послуг українських компаній - невідворотне майбутнє. Тому нам потрібно готуватися до введення справедливих податків на викиди парникових газів та забруднювачів, а також податку ЄС на імпорт товарів з високим вуглецевим слідом (Carbon Border Adjustment Mechanism).

Компанії сподіваються на введення Україною відповідного законодавства, що дозволить перезапустити галузь у новому форматі.

Важливо і те, що гравці ринку пропонують зменшення ролі держави у регулюванні сектору. Для цього вони пропонують розвивати корпоративні РРА, підтримувати власне споживання енергії через механізм net metering, та залучати громадян через програми підтримки розподіленої малої генерації та енергетичні кооперативи.