Як впливає карантин на енергетичну галузь України?

share

Спалах COVID-19 сколихнув світ. Епідемії завжди виступають як самостійним бізнес-ризиком, так і підсилювачем існуючих тенденцій та вразливих місць. У цій статті ми розповімо про проблеми, з якими стикаються компанії в енергетичному секторі в Україні.

Тривале реформування Міністерства енергетики та захисту довкілля, перехресне субсидування населення за рахунок промислових підприємств, хронічні неплатежі, визнання фактів форс-мажору за договорами, стороною якого є енергетична компанія, ймовірність недотримання графіку поставки/монтажу обладнання у зв’язку із труднощами логістики під час дії карантину, обмежувальних заходів, страх інвесторів та банківського сектору щодо подальшого фінансування проектів – все це розбалансувало паливно-енергетичний сектор в умовах надзвичайної ситуації.  

Масові претензії підрядників щодо форс-мажору, дефолт, затримки з будівництвом

Об'єкти електроенергетики, які станом на сьогодні перебувають в активній фазі будівництва, не можуть перевести всіх працівників на дистанційну роботу, враховуючи специфіку галузі. Такі компанії зіткнулись з наслідками прогалин у законодавстві згідно з якими з моменту введення карантину і донедавна не було чітко встановлено, чи підпадає будівельна діяльність під будь-які карантинні обмеження чи ні. Як результат, правоохоронними органами було проведено чимало рейдів будівельними майданчиками об'єктів сонячної, вітрової електроенергетики під лозунгами: "А чи дотримуються вимоги законодавства щодо проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 10 осіб", "Чи забезпечено працівників на будівельному майданчику необхідними індивідуальними засобами захисту: рукавичками; масками/ респіраторами; захисними окулярами/ щитками"; "Чи дотримуються вимоги перевезень з/на будівельний майданчик в умовах часткового закриття регулярного транспортного сполучення?".  

На щастя, 8 квітня 2020 року були внесені відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", якими виключено будівельну діяльність з переліку обмежень, що означає надання дозволу на проведення будь-яких будівельних робіт за умови дотримання інших вимог, зокрема, санітарно-епідеміологічного законодавства. Врахуйте, що додатково, згідно вимог українського законодавства, місцеві ради та адміністрації можуть встановлювати більш жорсткі обмеження карантинного режиму, а отже, об'єкти електроенергії, нафтогазові компанії у різних регіонах можуть підпадати під дію різних обмежень.  

Реалізація енергетичних проектів, начебто, мала б продовжитись, однак далі бізнес стикнувся з масовими повідомленнями підрядників, субпідрядників про настання форс-мажору за договорами генерального підряду, поставок, монтажу, обслуговування тощо та неможливість виконувати свої зобов'язання не невизначений термін. Однак, важливо пам'ятати, що незважаючи на факт визнання COVID-19 форс-мажорною обставиною на рівні законодавства, настання форс-мажорної обставини засвідчується сертифікатом відповідної Торгово-промислової палати (далі - ТПП) по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням. При цьому, заявнику необхідно довести, яким чином карантин, COVID-19 повпливали на виконання зобов'язань договірною стороною. Моніторинг офіційного сайту ТПП України дає підстави зробити висновки, що кількість запитів на отримання сертифікатів значна і постійно зростає, строк розгляду заяв значно перевищує 7 робочих днів, як це встановлено Регламентом ТПП; а причинами відмови на видачу сертифіката, зазвичай, є: неподання повного пакету документів, який і так був скорочений для зручності заявників в умовах карантину; та недоведення зв'язку між форс-мажором та порушенням договірних обов'язків. Таким чином, заявникам до ТПП слід ретельно віднестись до підготовки документів для подачі та врахувати, що подальше оскарження рішення ТПП про відмову у видачі сертифіката та зобов'язання ТПП у його видачі повернеться крахом, беручи до уваги чинну судову практику Верховного Суду, яка не допускає будь-які втручання в дискреційні повноваження суб’єкта влади (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73081565 ). 

Вплив карантину на строк дії prePPA 

Не є оптимістичними перспективи і на етапі введення об'єктів відновлювальної енергетики в експлуатацію та подальшої генерації та продажу електроенергії.  

Так, укладені попередні договори на купівлю-продаж електроенергії (prePPA) між об'єктами відновлювальних джерел енергії та ДП "Гарантований покупець" чітко вказують, що у разі не введення об’єкта електроенергетики або черги будівництва електричної станції щодо якого укладено договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом протягом двох років з дня укладення договору (для сонячних електростанцій) та протягом трьох років з дня укладення договору (для вітрових електростанцій), такий договір припиняє дію. Договір на купівлю-продаж електроенергії є типовим, форма якого затверджується Регулятором НКРЕКП, а отже сторони договору на власний розсуд не можуть змінити строк чинності договору і продовжити його на період дії карантину та /або існування форс-мажорних обставин. 

Девелопери, юридичний ринок вбачають у цьому загрозу та ризики в реалізації проектів відновлювальної енергетики. Ситуація ускладняється тим фактом, що в рамках реформи "зеленого" тарифу Міністерство енергетики намагається скоротити строк дії prePPA. Важливо, щоб законопроект, який зараз розробляється Міністерством, врахував наслідки карантину на строки реалізації проектів. 

Робота в нафтогазовому секторі

У період карантину об’єкти критичної інфраструктури, якими є нафтогазові компанії, продовжують свою роботу. Відповідно до Закону України "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України" № 2163-VIII від 5 жовтня 2017 року, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, які (i) провадять діяльність та надають послуги в галузях енергетики, (ii) надають послуги у сферах суспільного життя, зокрема в районах централізованого водопостачання, каналізації, електропостачання та газу, та (iii) надають послуги у сферах життєзабезпечення населення, зокрема у сферах централізованого водопостачання, водовідведення, постачання електричної енергії і газу можуть бути віднесені до об'єктів критичної інфраструктури. Вони стикаються з багатьма труднощами в процесі ведення своєї діяльності в цьому обмеженому режимі.

Наразі компанії в нафтогазовому секторі в Україні намагаються посилити обмеження на поїздки, організовують індивідуальний контроль управління об'єктами та перевірку для контролю доступу до видобувних об'єктів, готовності до екстреної медичної допомоги, розробляють плани надзвичайних ситуацій в напрямку поставок та співпрацюють з органами охорони здоров'я для ретельного моніторингу місцевої і глобальної ситуації. Враховуючи, що частина співробітників працює, якщо це можливо, вдома, процеси сповільнюються. Як і інші компанії в Україні, нафтогазові компанії стикаються з труднощами у спілкуванні з державними органами щодо оновлення їх дозволів, ліцензій та всього, що може забезпечити нормальне функціонування підприємства.

З іншого боку, компанії мають зобов'язання забезпечити постачання електроенергією та газом споживачам в умовах заборони застосовувати санкції до порушників платіжної дисципліни у сфері житлово-комунальних послуг. На жаль, до 50% споживачів у різних регіонах не оплатили за послугу постачання газу.

Андрій Коболєв, директор НАК "Нафтогаз України", заявив, що "Нафтогаз", одна з найбільших нафтогазовидобувних компаній в Україні, добре підготовлена до ситуації, адже з минулого року вони очікували падіння цін на газ, заощаджували кошти, не вкладали кошти в будь-які проекти, які можна було б реалізувати лише за високої ціни на газ - наприклад, у виробництво, оскільки вони розуміли, що ціна буде точно нижчою, ніж очікували раніше. 

Очікувані інвестиції в енергетичні проекти України

Вплив коронавірусу не обмежується енергетичним сектором, але і зачіпає банківський сектор, знижуючи здатність фінансувати майбутні енергетичні проекти. В Україні COVID-19 та карантин ускладнили вже існуючі проблеми, що були на енергетичному ринку - невизначеність "правил гри", наміри переглянути "зелений" тариф.

За цей час ми можемо спостерігати перебої в глобальних ланцюгах поставок необхідного обладнання, ускладнення ділових контактів та створення дефіциту робочої сили. Додався ще один негативний наслідок - зменшення глобального попиту на енергію, зокрема, відновлювану енергію. Про це повідомляє більшість країн. Згідно зі звітом Bloomberg New Energy Finance (BNEF) від 12 березня 2020 року про ймовірний вплив спалаху коронавірусу COVID-19 протягом наступного року на перехід до чистої економіки, включаючи відновлювані джерела енергії, накопичувачі енергії, електромобілі, опалення, охолодження та кругова економія, сонячна енергія та акумулятори відчуватимуть зниження попиту. У 2020 році очікується скорочення попиту на сонячну енергію у розмірі 16% (з 121-152 ГВт до 108-143 ГВт). Попит на акумулятори при оптимістичному сценарії буде в 2020 році на 3 ГВт/год нижчим, ніж спочатку прогнозувались, і на 9 ГВт/год нижчим згідно з песимістичним сценарієм.

Винятком є вітрова енергія, яка має свої особливості. BNEF приписує "значний ризик зниження" для своїх прогнозів на 2020 рік у розмірі 75,4 ГВт, очікуючи, що 2020 рік стане рекордним для нових вітрових установок. За даними BNEF, розмір падіння буде залежати від того, наскільки швидко китайські постачальники відновлять у повному масштабі виробництво, оскільки персонал повільно повертається з ізоляції, а також від складності затримок у розрізі чітких графіків будівництва через постачань компонентів із запізненням.

Ситуація в Україні не чітко визначена, в більшості випадків вона відповідає міжнародним тенденціям. Наразі споживання електроенергії зменшується і, як очікується, зменшиться на 8% порівняно з аналогічним періодом минулого року, зокрема завдяки карантинним заходам та надзвичайним ситуаціям. Загальносвітовий карантин, невизначеність "правил гри" та наміри переглянути "зелений" тариф не приваблює потенційних інвесторів.

Міжнародне середовище не окреслює райдужних перспектив українського нафтового сектору. Нещодавно прийнята декларація Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) +, її вплив на ринок та ситуація з коронавірусом у світі негативно впливатимуть і на енергетичний сектор України. Зокрема, країни-члени ОПЕК+ погодилися скоротити видобуток нафти до травня 2022 року за умови приєднання Мексики до них. На думку експертів, декларація, прийнята ОПЕК+, не дозволить досягти таких рівнів цін, які були раніше, і в принципі ціни на нафту будуть в рамках 30-35 доларів за барель. Росіянам буде надзвичайно важко виконати ці умови, оскільки згідно з декларацією Росія повинна скоротити виробництво на 1,5 мільйона барелів на день. Крім того, гривня стала дешевшою, що вплинуло на ціну нафти для Україні.

Більш оптимістичною є ситуація з газовим сектором, оскільки через теплу зиму Україна закінчила опалювальний сезон із найвищими запасами газу за останні 30 років. Щодо розвитку сектору, нещодавно Регулятор затвердив план розвитку газотранспортної системи, підготовлений ТОВ "Оператор ГТС України" (ОГТСУ) до 2029 року. Обсяг фінансування проектів будівництва, капітального ремонту, реконструкції та технічного переоснащення об’єктів газотранспортної інфраструктури становитиме 38,717 млрд грн. План визначає чотири шляхи розвитку української газотранспортної системи, де основні інвестиції будуть спрямовані на безпеку постачання, сталий розвиток та екологічність, інтеграцію ринку та ефективність. Деякі визначені проекти потребують активної реконструкції та будівництва на територіях, що знаходяться за межами України.

Як сказав відомий класик: "Якщо чекати більш сприятливого моменту, то можна не зрушитись з місця". Враховуючи щоденні зміни ситуації на ринку, не варто розраховувати на швидкий вихід з кризи та безболісну реалізацію того чи іншого проекту, а слід конструктивно та лояльно підійти до можливості досудового, до адміністративного врегулювання спорів з підрядниками, партнерами, інвесторами, зокрема, домовитись про найбільш ефективні способи належного виконання зобов'язань за договорами, внести відповідні зміни у договори щодо нових умов та крок за кроком продовжувати ведення господарської діяльності в паливно-енергетичному секторі.