Заміна вугільної генерації ВДЕ та гнучкими потужностями обіцяє Європі енергетичну незалежність. Дослідження Wärtsilä

share

Моделювання, здійснене технологічною групою Wärtsilä, виявило основні переваги від виведення вугільної генерації, які відкриваються для енергосистеми та європейських виробників електроенергії через швидку заміну вугільної генерації на ВДЕ та гнучкі потужності: від зниження витрат на паливо та викиди вуглецю – до нових можливостей для експорту чистої енергії. 

Моделювання енергосистем Німеччини та України – двох ключових Європейських країн, в яких суттєво відрізняються енергосистеми й державне регулювання щодо виведення вугільної генерації, – демонструє, що дефіцит потужності може бути покритий оптимальним з точки зору витрат способом відновлюваною енергією в поєднанні з джерелами гнучкості, такими як високоманеврені електростанції та системи накопичення енергії.

Ян Андерссон, менеджер з розвитку європейського ринку, Wärtsilä Energy, зазначив: «Висновки з нашого аналізу, під час якого ми розглянули як примусове виведення вугільної генерації, так і її модернізацію, дуже чіткі: вугільні станції стають збитковими під тиском все дешевшої відновлюваної енергетики, яка переходить у базове навантаження. Відмова від вугілля відкриває перед європейськими країнами незліченні можливості для скорочення витрат на виробництво енергії, досягнення енергетичної незалежності та створення додаткових доходів. Гнучкість є ключовим елементом для того, щоб уможливити роботу ВДЕ як базового навантаження і для втілення цих можливостей».

Для України Wärtsilä проаналізувала, які наслідки матиме рішення, що має бути прийняте у найближчі місяці, модернізувати чи виводити вугільні станції аби досягти національних цілей зі скорочення викидів. Ключові висновки для України такі:

• Енергосистема з модернізованими вугільними станціями на €5,2 млрд (10%) дорожча впродовж 10 років перш за все через вартість видобутого у країні та імпортованого вугілля для забезпечення електростанцій паливом. 

• Викиди CO2 модернізованих станцій на 53 млн тонн (32%) більші, ніж у разі виведення вугільних станцій і заміни їх низьковуглецевими технологіями впродовж десятиліття з 2022 до 2031 року.

• Нова оптимальна з точки зору вартості енергосистема, в якій є 32 ГВт нових ВДЕ і джерел гнучкості, дасть щорічну економію близько €500 млн сукупної собівартості генерації. 

«Наше моделювання чітко показало: модернізація вугільних станцій значно дорожча за їх виведення, і робить систему більш вразливою до кліматичних ризиків, тоді як інвестиції у ВДЕ, а також батареї та балансуючі газові потужності дають економію на рівні системи. На відміну від Німеччини, Україна в даний момент не здатна надавати потрібні для закриття вугільних станцій стимули, тому країні життєво важливо знайти найдешевший шлях для задоволення попиту», –  каже Ігор Петрик, директор з розвитку ринків Wärtsilä Energy.

В моделюванні сценарію «Швидкого виведення вугільної генерації-2030», де Німеччина позбавляється вугільної генерації до 2030 року (на 8 років раніше цільового строку), Wärtsilä підкреслює, що вугільні станції витіснятимуться шляхом щорічного введення в експлуатацію ВДЕ потужністю 13 ГВт. Ключові висновки моделювання Wärtsilä для Німеччини:

• Додавання ВДЕ до базового навантаження знижує залежність Німеччини від імпорту електроенергії з сусідніх країн і перетворює з чистого імпортера на чистого експортера у 30-х роках. 

• Країна здатна заощадити до 600 млн тонн CO2 до 2045 року, що еквівалентно 82% від обсягу її національного вуглецевого сліду сьогодні (порівняно з виведенням вугільних станцій до 2038 року).

• Аби задовольнити попит на теплопостачання по мірі виведення вугільної генерації, а також для балансування нових обсягів ВДЕ, необхідно побудувати 12 ГВт високоманеврених газових станцій з виробництва електроенергії і тепла (ТЕЦ).

«У Німеччині рішення, прийняті впродовж найближчих кількох місяців, визначать, чи нарощуватиме вона імпорт електроенергії з сусідніх країні, щоб покрити дефіцит потужностей (збільшуючи фінансові витрати та викиди вуглецю), чи закладе основи для перетворення на експортера чистої енергії для решти Європи», – додає Ян Андерссон. 

 

 

Про моделювання

Моделі енергосистем в Україні і Німеччині побудовані шляхом введення даних енергосистеми й цільових сценаріїв у програмний комплекс оптимізації енергосистем PLEXOS. PLEXOS підбирає найбільш оптимальний склад потужностей з точки зору вартості для енергосистеми з-поміж усіх існуючих технологій-кандидатів. У процесі оптимізації враховуються усі реальні умови й обмеження, а також щогодинна диспетчеризація і введення нових потужностей. 

Більше інформації по темі: 

Аналітичний звіт: «Оптимальний шлях розвитку енергетичної системи України. Аналітичний звіт з оптимізації енергетичної системи до 2050 року» (укр., англ.)

Вебінар: Потребу у гнучкості визнано в Німеччині (Value of flexibility is recognised in Germany, англ.)