Net Metering. Простий механізм підтримки ВДЕ, що досі не працює в Україні.

share

Станом на 2019 рік, більше 70 країн застосовували чистий облік споживання енергії, або net metering, для стимулювання розвитку відновлюваної енергетики.

Це відносно простий законодавчий інструмент, що по суті своїй є механізмом заліку надлишків енергії, які просьюмер скидає у мережу, у межах поточного або наступних облікових періодів - місяця або року. 

Приблизно так діє український зелений тариф для приватних осіб. Кожен власник будинку із сонячною станцією у кінці місяця отримує квитанцію, в якій зазначений об’єм спожитої ним енергії, об’єм скинутої енергії в мережу, та різницю між ними. Якщо ви виробили більше - енергокомпанія оплачує вам цей об’єм за зеленим тарифом. Якщо споживання вище - ви оплачуєте його за звичайним тарифом для населення.

У системі net metering механіка процесу та сама, хоча ви не продаєте енергію за зеленим тарифом. Видача в мережу вища за споживання - вам зараховується кредит кВт*год на наступний місяць. Якщо навпаки - ви або платите за різницю, або використовуєте кредит з попередніх місяців, коли виробництво вами енергії було високим.

Припустимо, на даху мого офісного центру встановлена сонячна станція для власного споживання, без оформленого зеленого тарифу. Але графіки споживання мною енергії і генерації СЕС не співпадають, тому вдень часто виникає її надлишок. А вночі навпаки - мені потрібно споживати енергію з мережі. Сьогодні в Україні є два виходи із ситуації:

  1. Оформляти зелений тариф для СЕС, і продавати надлишок у мережу. Варто сказати, що цей процес часто є занадто складним порівняно з вигодами у випадку невеликої потужності станції.
  2. Обмежувати потужність станції спеціальним обладнанням у моменти, коли виробництво енергії перевищує моє споживання. Вільне скидання енергії в мережу не дозволяється. При цьому я втрачаю потенціал моєї СЕС. Кіловат-години, за які я заплатив при встановленні панелей, йдуть в нікуди.

У системі net metering я міг би накопичувати позитивний баланс кВт*год влітку, коли виробництво енергії сонячною станцією набагато перевищує мої потреби. І пізніше використовувати цей баланс у холодний період, коли споживання вище за генерацію. При оптимальному підборі потужності СЕС, я міг би повністю закривати свої потреби в енергії, використовуючи енергомережу як великий акумулятор.

Потенційно net metering дозволив би оптимальніше використання енергії сонця у розподіленій формі, економію коштів підприємствами, та зменшив потребу у балансуванні енергомереж.

Але чого ж не вистачає Україні для того, щоб запустити механізм? Давайте розбиратися...