Новий вітропарк у Данії буде платити державі за право працювати

share

Уявіть ситуацію, коли ви пропонуєте найнижчу можливу ціну на аукціоні, і все одно програєте...

1 грудня відбувся тендер на будівництво нової офшорної вітроелектростанції “Тор” у Данії потужністю 1 ГВт. Це один з трьох масштабних вітрових проектів 3 ГВт загалом, які Данія планує побудувати у найближчі роки. Серед учасників тендеру глобальні гравці - данська Orsted, французька TotalEnergies, іспанська Iberdrola та німецька RWE.

Тендери на пониження ціни - звичайна практика для багатьох енергетичних ринків. Але особливістю цього тендеру став надзвичайно низький результат та те, що переможця довелося визначати жеребкуванням. Як так сталося?

Аукціон базується на схемі CfD, або “контракту на різницю”. Під час аукціону визначається ціна, за якою виробник енергії зможе продавати її на ринку протягом 20 років. Схема двостороннього CfD передбачає, що держава компенсує різницю, коли ціна продажу на загальному ринку є нижчою за домовлену у контракті з виробником. Але коли ринкова ціна вища за домовлену, відбувається зворотнє - виробник компенсує державі різницю. Таким чином, виробник може розраховувати на мінімальний рівень відшкодування за реалізовану електроенергію, а держава - на низький рівень субсидування приватних компаній.

Уряд розраховував отримати переможну аукціонну ціну в районі 30-60 Євро/МВт*год, але зазначив і мінімально можливу - 0,013 Євро/МВт*год. Це було необхідно, тому що державна підтримка не може надаватися у періоди, коли ціни на спотовому ринку електроенергії стають негативними.

Також, важливою умовою тендеру було обмеження максимального об’єму підтримки, який можуть отримати компанії чи держава. Уряд обмежив виплату субсидії компаніям на рівні 900 млн євро. Для переможця максимальна сума, яку він має компенсувати державі, була зафіксована на рівні 375 млн євро.

В результаті тендеру декілька учасників подали пропозиції, що включали мінімально можливу ціну продажу 0,013 Євро/МВт*год. Тому уряду й довелося провести лотерею, в якій перемогла компанія RWE.

Як приватні компанії могли самі запропонувати такі умови аукціону? Фактично, це означає продавати електроенергію майже безкоштовно. Більше того, це накладає зобов’язання компенсувати державі різницю між ринковою ціною і “майже нулем”. 

Важлива умова у структурі угоди - це згадане обмеження компенсації з боку учасників на рівні 375 млн євро. Після її виплати переможець зможе продавати енергію на ринку на загальних умовах, що є доволі вигідно для нього.

За оцінками WindDenmark та Our New Energy, якщо враховувати цінові тренди енергоринку в Данії, цей момент повної компенсації державі наступить приблизно через 3 роки роботи станції.

Отже, бізнес кейс для проекту виглядає наступним чином: капітальні витрати на будівництво 1 ГВт вітропарку, виплата уряду 375 млн євро протягом трьох років, а потім продаж електроенергії за виключно ринковими цінами. При цьому, право на продаж електроенергії гарантується державою протягом мінімум 20 років. Очікується, що станція почне працювати у 2026 році, а повна компенсація державі і вихід на повністю ринкові умови відбудеться в районі 2029 року.

Цей випадок чудово демонструє необхідність підтримки відновлюваної енергетики. За розумної державної політики та регулювання, розвиток технологій, нові механізми фінансування та бізнес моделі дозволяють впроваджувати проекти ВДЕ з мінімальною ціною для держави та споживачів.