Вуглецевий слід української продукції може призвести до закриття для нас європейських ринків

share

«Зелений курс» Європейського союзу спрямований на технологічні зміни в енергетичному секторі, який передбачає до 2050 року повну відмову від використання викопних джерел енергії, переключившись на Зелені технології, включаючи виробництво і використання водню.  Навіть введений такий термін, як нейтральність до навколишнього середовища.  На даний момент розроблена загальноєвропейська «Воднева стратегія» і спущена на країни члени ЄС для розробки власних стратегій з впровадженням до визначеного терміну.  Скажімо, стратегію Німеччини вже можна почитати.  У ній чітко прописаний курс, зроблені розрахунки споживання водню і позначено, що власних ресурсів для виробництва зеленого палива не вистачає і вони будуть звертатися до сусідніх країн для відповідних поставок.  Швидше за все, для ЄС буде вигідно поставляти це паливо з країн північної Африки, де інсоляція для сонячних електростанцій найкраща серед найближчих сусідів.  Але, і Україна розглядається, як потенційний партнер.  Завдання, не втратити історичний шанс.  Наша перевага - в існуючій газотранспортній системі і курс на євроінтеграцію.

 Вуглецевий слід, по своїй суті, являє собою кількість викидів СО2 в умовній тонні в ланцюжку виробництва умовного виду товару.  Скажімо, в тонні сталі, виробленої в Україні цього сліду буде більше, так як наші мартенівські печі викидають більшу кількість СО2.  А у виробництві гігієнічних товарів цього сліду буде менше, так як використовується електрика в міксі з тепловими електростанціями, атомними і зі станцій, що працюють на відновлюваних джерелах енергії.  Але, в будь-якому випадку, нашим виробникам доведеться платити на кордоні з Європою додатковий податок.  Виняток буде для тих, хто зможе переформатувати свій бізнес і використовувати тільки Зелену енергію у виробництві своєї продукції.

 За оцінками експертів вартість податку на імпорт в ЄС може коливатися від 20 до 30 Євро за метричну тонну викидів вуглекислого газу, що призведе до зменшення, в середньому, прибутку на 20%.  Для низькомаржинального бізнесу, по суті, це означає закриття європейського ринку.

В даній ситуації є два виходи.  І обидва в переорієнтації на інші ринки або в модернізації власного виробництва.  Якщо Європейський ринок - це фокус бізнесу, то вже зараз треба думати про стратегію встановлення своїх власних сонячних, вітрових, біогазових електростанцій та/ або покупки тільки зеленої електрики на ринку.