Зради і перемоги старту “зелених” аукціонів

share

Міненерго 3 грудня презентувало свої плани щодо аукціонів розподілу квот підтримки проектів ВДЕ. Думки учасників енергетичного ринку, як і зазвичай, розділилися. Спробуємо розібратися у позитивних та негативних сторонах цього факту. 

Зрада 1: затримка

Перший “зелений” аукціон мав пройти ще у квітні цього року, що було чітко визначено законопроектом, прийнятим ще у 2019 році. Вже тоді влада голосно заговорила про кризові явища на ринку електроенергії, що були частково спричинені стрімким ростом ВДЕ у системі.

Як часткове рішення - здешевшання вартості ВДЕ для енергоринку через конкурентність аукціонів. Перехід на новий механізм очікувано спричинив настороженість в інвесторів та зниження темпів приросту нових потужностей. Всі чекали на аукціони, щоб скоригувати свої плани діяльності. 

Але маємо результат - затягнутість процесу більш ніж на рік. У результаті - з українського ринку “відпало” більше інвесторів, ніж могло би.

Перемога 1: нарешті

Яким би не був процес, але сам факт запуску “зелених” аукціонів - це вже прекрасно. При цьому, пам’ятаючи про те, що повноцінно говорити про цю перемогу зможемо тільки після успішного проведення першого аукціону у червні наступного року.

Запуск цього механізму дає дуже важливий меседж інвесторам та кредиторам: “Так, ми наробили багато непотрібних речей в українській електроенергетиці. Але незважаючи на все, ми рухаємося вперед, і запускаємо механізм, що допоможе відновлюваній енергетиці не зупинити свій розвиток.”

Для інвестора важливіші не так конкретні цифри окупності. Найперше - передбачуваність умов гри та чітка позиція держави та основних стейкхолдерів. Це дає підґрунтя для розгляду можливостей інвестування в принципі. Тому з цієї точки зору, запуск аукціонів - це точно плюс.

Зрада 2: квоти

Для першого року аукціонів, які планують проводити починаючи з червня, пропонують наступні квоти:

Щодо квот можна виділити декілька важливих “зрадних” моментів.

  1. Міненерго взяло за основу пропозиції Держенергоефективності. При цьому, не зрозуміло, на яких факторах базувався цей вибір. Розрахунків впливу саме цих об’ємів на фінансовий та технічний стан енергоринку немає у публічному доступі. Насторожує і той факт, що пропозиції НЕК Укренерго кардинально відрізняються. Оператор мережі пропонував взагалі не проводити аукціони для сонячних та вітрових потужностей у найближчі 2 роки, аргументуючи це проблемами з балансуванням енергомережі, які ми спостерігаємо ще з кінця минулого року. Тому або ці проблеми не такі вже й критичні, як заявляє влада. Або їх проігнорували, що говорить про збереження високого ризику для стабільної роботи мережі найближчим часом.
  2. Низька загальна квота для вітрових проектів - 150 МВт, пояснюється наявністю 5 ГВт підписаних договорів prePPA. Мовляв, їх реалізація і так дозволить зберегти темпи росту відновлюваних потужностей. Але, враховуючи строк дії технічних умов для проектів ВЕС, що закінчуються в кінці 2022 року, велика їх частина вже не матиме достатньо часу для реалізації. Девелопмент та будівництво вітроенергетичних проектів - це довгий та складний процес, тому багато інвесторів будуть дуже уважно оцінювати ризики.
  3. 155 МВт квоти для сонячних проектів пояснюють “перебором” у будівництві СЕС, порівняно з цілями Національного плану дій з відновлюваної енергетики. Але багато фахівців відзначають, що План сам по собі вже став неадекватним реальності та потребує оновлення, разом з Енергетичною стратегією.
    Додайте сюди ще й нестабільні виплати за “зеленим” тарифом вже діючим об’єктам та невирішене питання боргів за березень-серпень цього року. 
  4. Низькі квоти - лише частина проблеми. Закон 810-ІХ говорить, що одна компанія або пов’язані з нею особи можуть отримати максимум 25% квоти, визначеної для розіграшу на на аукціоні в одному році. Фактично, це означає, що у наступному році один учасник може запропонувати:
    для ВЕС - максимум 37,5 МВт загальнорічної квоти
    для СЕС - максимум 37,5 МВт загальнорічної квоти
    для інших технологій (здебільшого це біоенергетичні проекти) - максимум 15 МВт
    Якщо для біоенергетики і СЕС такі цифри можуть означати економічну доцільність участі, то для вітрових проектів вона зазвичай починається з близько 50 МВт. Тому ми скоріше всього отримаємо дуже обмежену активність на перших аукціонах.

Перемога 2: знову квоти

І все-таки, є позитивні моменти у сценарії, що пропонується Міненерго. 

Якщо подивитися на досвід інших країн, квоти на перші аукціони часто бувають низькими. Це доволі складний механізм, що потребує вдосконалення та “латання”. А побачити деякі прогалини у ньому можна тільки на практиці. Тому ми маємо використати ситуацію для роботи над покращенням функціонування “зелених” аукціонів.

Чиста енергетика - це не модний тренд, а напрямок розвитку економік майже всіх країн та міжнародних організацій. Погляньте на European Green Deal, цілком можливий американський New Green Deal, цілі розвитку ВДЕ провідних країн та ООН. Україна є частиною міжнародної спільноти, визнаємо ми це, чи ні.

Тому фактичне скоре “відмирання” “зеленого” тарифу та неамбіційні аукціони ми можемо і повинні компенсувати впровадженням інших механізмів підтримки чистої енергетики. Корпоративні РРА, “зелені” надбавки, договори на різницю, net metering, системи акумуляції та балансування енергомережі дозволять не згаяти час та реалізувати величезний інвестиційний потенціал, що досі чекає на відповідні рішення української влади.

Як і кожна криза, ця відкриває перед Україною величезні можливості. І рецепт ми вже маємо. Відповідні проекти актів, що дозволять паралельно з “зеленими” аукціонами запустити цілий набір механізмів підтримки вже є, або розробляються. Наше спільне завдання - не згаяти момент, і використати його на повну.